по

[Онишкевич] з дав.-місц. вказує на місце дії або стан ‘поʼ, ‘наʼ

• «Лиша́ю ти, ма́мойко, сьлідойки по вколо́ви, хлібойко́ по столо́ви»
• «Сіда́ют по осло́ні»

[Онишкевич] з місц. вказує на час, після якого відбувається дія, або на стан ‘поʼ, ‘післяʼ

• «по ли́пні»
• «По я́рмарці ка́ждий му́дрий»

[Онишкевич] із знах. не лише в мн., але також в одн. виражає порядковий номер ‘поʼ

• «Била-м ді́ти по єдно́»
• «Давай»
• «їх бити по єдно́»
• «Бері́т по єдну́ сли́вку»
• «По єдно́ яйце́ куса́ю»
• «По єдну́, по єдну́ (цеглу. – М.О.) розібра́ли»
• «Поки не мине три по пʼять, то си ще садь»

[Онишкевич] з дав. виражає частину чогось ‘поʼ

• «По кавалкови бере»

[Онишкевич] з дав. виражає кількість, за яку щось дається, ‘заʼ

[Онишкевич] з дав. виражає причину дії чи стану ‘зь, ‘відь

• «А на́зву ма́є Вадрусі́вка по то́му, що перший госпо́дарь, що засели́вся, назива́вся Ва́друс.»
• «Тоти́, що жени́лися, як роди́на їм каза́ла, по має́ткови, пе́ре́важно жили́ не (в) зго́ді»

[Онишкевич] з дав.-місц. означає спосіб дії

• «Не по пра́вді, мій миле́йкій, ти зі мно́ю жи́веш.»

[Матіїв] З дав.-місц. в. указує на місце дії або стан по, на.

• «У мо́лодости грав-им та забавля́в люди́й по висілю́, а типи́рь ся ді́влю, як ону́ки ба́влятся по ку́тах.»

[Матіїв] З місц. в. указує на час, після якого відбувається дія, або на стан по, після:

• «По Ми́трю Цві́толя втели́ла пе́рше тиліня.»
• «По Нико́ли бде вже ко́ли.»
• «Дай ми, Бо́же, той ро́зум до су́ду, що бде по су́ду.»

[Матіїв] З дав. в. виражає причину дії чи стану з, від.

• «Йме́ня дітвако́ви да́ли по то́му, що ді́до бов Максим.»

[Матіїв] З дав.-місц. в. означає спосіб дії.

• «Я приви́к жи́ти ни так, як ні́ні жи́ют, а по пра́вді, по-да́вному, як на́ші діди́.»