Halycka.
Halycka.beta
СловаАтлясЛентаСтатїРейтинґПідпертиБавлинка
Halycka.Словник галицких діялєктів.
Звєзок:support@halycka.comПідпертиПолїтика конфіденційности
Слова
Бавлинка
Атляс говірок

Атляс:
як де кажут

388 карт діялєктного атлясу. Виберіт карту — кождий значок на нїй то обстежене село, а з него видко, як там кажут.

Як кажут в Вашім селї?

Виберіт село — побачите всї єго відповідї на картах атлясу і слова з него в словнику.

Фонетика · 136

  • № 1Структури наголошеного вокалізму
  • № 2Структури ненаголошеного вокалізму
  • № 3Рефлекси наголошеного ě після передньоязикових
  • № 4Відповідники ě (дірка, діра)
  • № 5Рефлекси голосного в іменнику блиск
  • № 6Рефлекси наголошеного ě після [р]
  • № 7Відповідники наголошеного ě (хрін)
  • № 8Рефлекси наголошеного ě після губних
  • № 9Рефлекси наголошеного ě (віра, звір)
  • № 10Рефлекси ненаголошеного ě після передньоязикових
  • № 11Відповідники ненаголошеного ě (цілувати)
  • № 12Фонемна структура іменника зозуля
  • № 13Рефлекси ненаголошеного ě після губних
  • № 14Відповідники ненаголошеного ě (відро)
  • № 15Рефлекси давнього і після шиплячих (наголошена позиція)
  • № 16Рефлекси давніх і та ы після [р] (наголошена позиція)
  • № 17Рефлекси давніх і та ы після губних (наголошена позиція)
  • № 18[и] в префіксі ви-
  • № 19[и] в іменнику вимʼя
  • № 20Сполучення [ки], [хи]
  • № 21Сполучення [ги]
  • № 22Рефлекси давніх і та ы (ненаголошена позиція)
  • № 23Приставний голосний (іржати, ільнище, іржище...)
  • № 24Рефлекси е в наголошеному закритому складі (лід)
  • № 25Рефлекси е в наголошеному закритому складі (щітка)
  • № 26Рефлекси е в наголошеному закритому складі (допік)
  • № 27Рефлекси е в наголошеному закритому складі (мед)
  • № 28Рефлекси е в наголошеному закритому складі (шість, сім)
  • № 29Рефлекси е в наголошеному закритому складі (піч)
  • № 30Рефлекси е в ненаголошеному закритому складі (осінь)
  • № 31Рефлекси е в ненаголошеному закритому складі (попіл, камінь)
  • № 32[е] перед складом з наголошеними [е], [а]
  • № 33[е] перед складом з наголошеними [і], [у]
  • № 34[е] в префіксі пере-
  • № 35Відповідники ненаголошеного е після [й] на початку слова (явдоха)
  • № 36[е] в післянаголошеному відкритому складі
  • № 37Опозиція /и/~/е/ в ненаголошених складах
  • № 38[о] / [е] після шиплячих (шостий, вечори, чорніти)
  • № 39[е] (<ь) у післянаголошеному закритому складі (перстень, хлопець, тиждень)
  • № 40Вставний [е] (вітер)
  • № 41Рефлекси наголошеного е після передньоязикових
  • № 42Рефлекси ненаголошеного е після передньоязикових (десять, місяць)
  • № 43Рефлекси наголошеного е (щастя)
  • № 44Рефлекси ę після [рʼ]
  • № 45Рефлекси ненаголошеного ę (памʼять)
  • № 46Рефлекси ненаголошеного ę (девʼять)
  • № 47Рефлекси ę у кінцевому наголошеному складі (ягня)
  • № 48[а] в кінцевому відкритому складі (сажа, душа)
  • № 49Ненаголошений [а] після й (який, пояс, ягня)
  • № 50Наголошений [а] перед ў (дав, записав, гавкати...)
  • № 51Рефлекси о в наголошеному закритому складі (віз, тік, поріг, лій)
  • № 52Рефлекси о в наголошеному закритому складі (він)
  • № 53Рефлекси о в ненаголошеному закритому складі (у кінці, радість)
  • № 54Відповідники ненаголошеного о в закритому складі (кадіб)
  • № 55Опозиція /о/~/у/ в ненаголошених складах
  • № 55aОпозиція /о/~/у/ перед складом з наголошеними [у], [і] (голубка, нагодуй, тобі)
  • № 56Переднаголошений о на початку слова
  • № 57Відповідники кореневого ненаголошеного о (парубок)
  • № 58Акомодація й гармонія голосних (незалежно від наголосу)
  • № 59[о] перед складом з наголошеним [а] (багатий, гаразд, гарячий, качан, чабан, халява)
  • № 60Відповідники етимологічних о та е (лобода)
  • № 61Відповідники ненаголошеного і, и (діброва, глибокий, заміж)
  • № 62Вставний [о] (вогонь)
  • № 63Відповідники зредукованого голосного (бубон)
  • № 64Сполучення [оў] (<*тълт) та [ор] (<*търт) в іменниках ковбаня, покорм і [ель] в іменнику тельбухи
  • № 65Рефлекси кореневого голосного в іменнику ложка
  • № 66Рефлекси *тлът (блоха)
  • № 67Рефлекси *тльт (яблуко)
  • № 68Рефлекси *тльт (сльоза-сльози)
  • № 69Рефлекси *трът (кривавий)
  • № 70Рефлекси *трьт (брови, дрова)
  • № 71[ри] / [ир] (криниця)
  • № 72Рефлекси *tort (нагорода, охорона, ворог)
  • № 73Рефлекси *tolt (золото, половня)
  • № 74Кореляція твердості-мʼякості приголосних фонем
  • № 75Відповідники бʼ, вʼ перед ненаголошеними рефлексами -ьје, ę (здоровʼя, жабʼячий)
  • № 76Відповідники мʼред рефлексами ę (памʼять, мʼясо)
  • № 77Відповідники вʼ після передньоязикового перед рефлексами ę (свято, святий)
  • № 78Відповідники вʼ після передньоязикового (цвях)
  • № 79Відповідники мʼ (комір)
  • № 80[в] / [у] на початку слова (вдова, вдовець)
  • № 81[м] / [в] (мандрувати)
  • № 82[ўн] / [мн] (рівний, давно)
  • № 83Початкові приголосні іменників хура, фунт
  • № 84Відповідники сполучення [кв] в іменнику квасоля
  • № 85Сполучення [хв] (хворий, пахва)
  • № 86Сполучення [хв] (хвіст, хвалити)
  • № 87Опозиція твердості~мʼякості передньоязикових перед [і] (наголошена позиція)
  • № 88[тʼ] / [кʼ] (тісто, тяжко)
  • № 89[дʼч] / [гʼч] перед [і]
  • № 90[д] / [гʼ] / [з] (дмитро)
  • № 91[з] / [ʒ] (зелений, зерно, дзвін)
  • № 92[ʒ] / [з] (гудзик)
  • № 93[з] / [ж] (різниця, різний, іржати)
  • № 94[тʼж], [нʼж], [лʼж] (життя, насіння, весілля)
  • № 95[стʼ] / [сцʼ] у кінці слова
  • № 96[стʼ] / [сцʼ] перед [і]
  • № 97[см] / [зм] (смерком)
  • № 98[цʼ] / [ц] (хлопець, жнець, вдовець)
  • № 99[нʼй] / [н] / [й] (соняшник)
  • № 100[і] / [ії] у парадигмі піду-підеш-підемо
  • № 101[ії] / [і] (війт)
  • № 102[ії] / [і] (військо)
  • № 103Сполучення [шк] (дошка, шкло)
  • № 104[ш] / [с] (шворінь, душити)
  • № 105Сполучення [шк] (вишкірити)
  • № 106Сполучення [шк] в іменниках шкіра, шкуринка
  • № 107Сполучення [шк] (шкварка)
  • № 108Сполучення [шн] (тутешній)
  • № 109[ж] / [ʒ] (сажа, пряжа, межа)
  • № 110[ʒ] / [ж] / [ч] (бджола, джміль)
  • № 111[шч] / [жз] у парадигмі дощ-дощем
  • № 112[ж] / [жʼч], [ш] / [шʼч] перед відповідниками а
  • № 113[ч] / [чʼ] (кричав, печу, гончар)
  • № 114[лʼч] / [л] перед приголосним (мельник)
  • № 115[рʼч] перед відповідниками а, ę
  • № 116[рʼч] перед [а] (зоря)
  • № 117Кінцевий [р]
  • № 118[рн] / [рл], [лн] (терниця)
  • № 119[г] / [ґ] (граната, бригада)
  • № 120[кв] / [цв] (квітує — про жито)
  • № 121[х] / [с] (колихати)
  • № 122Протетичні [в], [г] перед [у]
  • № 123Протетичні [в], [г] перед [у] (вузький)
  • № 124Протетичні [в], [г] перед [о]
  • № 125Протетичні [в], [г] перед [о] (горіх, гострий)
  • № 126Протетичні [в], [г] (огірок)
  • № 127[л] після голосного в кінці складу й слова
  • № 128[г] / ø на початку й у кінці слова
  • № 129Структура [кропива]
  • № 130Наголос називного відмінка множини іменника долото й парного іменника ворота
  • № 131Наголос називного відмінка однини прикметників чоловічого роду (вузький, тісний, вогкий, біленький, легенький)
  • № 132Наголос родового відмінка однини займенників мій, твій
  • № 133Наголос форми 1-ої особи однини теперішнього часу дієслів іі дієвідміни
  • № 134Парокситонічний наголос
  • № 135Постійний накореневий наголос у фрагментах іменникових парадигм

Морфольоґія · 121

  • № 136Агентивний суфікс -ар- (елементи дистрибуції)
  • № 137Морфонемна структура [гончар]
  • № 138Суфікси іменника коваль
  • № 139Суфікси іменника копач
  • № 140Суфікси іменника багач
  • № 141Суфікси іменника глушман
  • № 142Морфемна структура іменника лівша
  • № 143Суфікс -ух- (елементи дистрибуції)
  • № 144Суфікси іменника горобець
  • № 145Суфікси іменника щавель
  • № 146Морфемна структура іменника бияк
  • № 147Суфікси іменника вулик
  • № 148Суфікси іменника праник
  • № 149Суфікси іменника кошик
  • № 150Суфікс -ицʼ- (елементи дистрибуції)
  • № 151Суфікси іменника гадюка
  • № 152Суфікси іменників — назв листя картоплі, моркви, гороху
  • № 153Суфікси іменників — назв поля з-під льону, вівса, кукурудзи
  • № 154Суфікси іменників — назв поля з-під гречки, проса
  • № 155Морфонемна структура іменника горохвиння
  • № 156Морфемна структура іменника жінка
  • № 157Морфемна структура іменника тітка
  • № 158Морфемна структура іменника голка
  • № 159Морфемна структура іменника свердел
  • № 160Морфемна структура іменника цебер
  • № 161Утрата демінутивності суфікса -к- (яблунька-яблуня у род. відм. мн.)
  • № 162Утрата демінутивності суфікса -к- (овечка-вівця)
  • № 163Суфікси -еньк- ~ -оньк- (легенький, тоненький)
  • № 164Суфікси -ан- ~ -н- у прикметнику капустяний
  • № 165Префікс най-
  • № 166Суфікси -ува- ~ -ова- в дієсловах
  • № 167Морфемна структура прислівника крадькома
  • № 168Морфеми -зʼіх- ~ -зʼів-
  • № 169Називний відмінок однини іменників блоха, межа, слід, тінь
  • № 170Орудний відмінок однини іменників жіночого роду колишніх -ja-, -а- основ (наголошені закінчення)
  • № 171Орудний відмінок однини іменників жіночого роду колишніх -ja- основ (долоня)
  • № 172Місцевий і родовий відмінки однини іменників колишніх -ja- основ (земля, рілля)
  • № 173Місцевий відмінок однини іменників колишніх -ja- основ (груша)
  • № 174Родовий відмінок однини іменників колишніх -ї- основ (сіль, тінь)
  • № 175Родовий відмінок однини іменників колишніх -ї- основ (ніч, любов)
  • № 176Орудний відмінок однини іменників колишніх -ї- основ (сіль, тінь, ніч)
  • № 177Давальний відмінок однини іменників колишніх -о- основ
  • № 178Давальний відмінок однини іменників колишніх -jo- основ (кінь)
  • № 179Давальний відмінок однини іменників колишніх -jo- основ (товариш, злодій)
  • № 180Орудний відмінок однини іменників колишніх -jo- основ (дощ, кінь)
  • № 181Місцевий відмінок однини іменників дуб, лід
  • № 182Місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду з основою на [ц]
  • № 183Називний відмінок однини іменників середнього роду на -ьје (насіння, життя, сміття)
  • № 184Називний відмінок однини іменників середнього роду на -ьје (пірʼя, подвірʼя)
  • № 185Орудний відмінок однини іменників середнього роду колишніх -jo- основ (поле, серце)
  • № 186Родовий відмінок однини іменників середнього роду колишніх -т- основ
  • № 187Давальний відмінок однини іменників середнього роду колишніх -т- основ
  • № 188Орудний відмінок однини іменників середнього роду колишніх -т- основ
  • № 189Називний відмінок парних іменників (вуса)
  • № 190Називний відмінок іменників селяни, громадяни, міщани, люди, сусіди
  • № 191Називний відмінок множини іменника брат
  • № 192Називний відмінок множини іменників чоловічого роду на [р] (вечір, вітер)
  • № 193Називний відмінок множини іменників чоловічого роду з основою на задньоязикові [к], [х]
  • № 194Родовий відмінок множини іменника хлопець
  • № 195Родовий відмінок множини іменника баба
  • № 196Родовий відмінок множини іменників колишніх -а- основ
  • № 197Родовий відмінок іменників люди, діти, свині, гуси
  • № 198Родовий відмінок множини іменника гість
  • № 199Родовий відмінок множини іменника кінь
  • № 200Родовий відмінок іменника гроші
  • № 201Давальний відмінок множини іменників віл, син
  • № 202Давальний відмінок множини іменника брат
  • № 203Давальний відмінок іменників люди, коні
  • № 204Орудний відмінок множини іменника гість
  • № 205Місцевий відмінок множини іменників колишніх -jo- основ (зять, кінь)
  • № 206Місцевий відмінок іменників груди, двері
  • № 207Давальний відмінок займенників я, ти
  • № 208Знахідний відмінок займенника він (з прийменником)
  • № 209Орудний відмінок займенника вона
  • № 210Називний відмінок однини займенника, що вказує на близький предмет (цей, ця, це)
  • № 211Родовий відмінок однини займенника жіночого роду, що вказує на близький предмет (ця)
  • № 212Називний відмінок однини займенника, що вказує на віддалений предмет (той, та)
  • № 213Орудний відмінок однини займенника та
  • № 214Займенник хто
  • № 215Займенник що
  • № 216Називний відмінок однини прикметників чоловічого роду
  • № 217Називний відмінок однини прикметників середнього роду
  • № 218Родовий відмінок однини прикметників жіночого роду з основою на твердий приголосний і присвійних займенників на шиплячий
  • № 219Давальний і місцевий відмінки однини прикметників і адʼєктивних займенників жіночого роду з основою на твердий приголосний
  • № 220Стягнення закінчень давального й місцевого відмінків однини прикметників і адʼєктивних займенників жіночого роду
  • № 221Називний відмінок множини якісних прикметників
  • № 222Називний відмінок множини присвійних прикметників (материні, батькові)
  • № 223Вищий ступінь прикметників на -іш- (<-ějьš-)
  • № 224Вищий ступінь прикметників на -ш- (<-јьš-)
  • № 225Називний відмінок числівника один
  • № 226Орудний відмінок числівника два
  • № 227Називний відмінок числівника чотири
  • № 228Називний відмінок складених числівників два з половиною, три з половиною
  • № 229Називний відмінок складного числівника одинадцять
  • № 230Називний відмінок числівника девʼяносто
  • № 231Називний відмінок числівника двісті
  • № 232Інфінітив дієслів з основою на голосний
  • № 233Інфінітив дієслова ревти
  • № 234Інфінітив дієслів стригти, пекти
  • № 2351-а особа однини теперішнього часу дієслів II дієвідміни
  • № 2361-а і 2-а особа однини теперішнього часу дієслова лити
  • № 237Парадигма однини теперішнього часу дієслів і дієвідміни (знати, думати)
  • № 238Варіанти основ на губний у парадигмі теперішнього часу дієслів II дієвідміни
  • № 239Варіанти основи в парадигмі теперішнього часу дієслова ламати
  • № 2403-я особа однини теперішнього часу дієслів II дієвідміни
  • № 2411-а особа множини теперішнього часу дієслів I та II дієвідмін
  • № 2423-я особа множини теперішнього часу дієслів I та II дієвідмін
  • № 2432-а особа однини теперішнього часу атематичних дієслів (дати, їсти)
  • № 2441-а особа однини дієслів майбутнього часу недоконаного виду
  • № 2451-а особа однини й множини дієслів минулого часу
  • № 2461-а особа множини наказового способу дієслів I та II дієвідмін
  • № 2471-а й 2-а особа однини умовного способу дієслів
  • № 248Афікс -ся
  • № 249Прислівник навстіж
  • № 250Прислівник літом
  • № 251Прийменник від
  • № 252Прийменник з у сполученні з орудним відмінком однини займенника я
  • № 253Прийменник через
  • № 254Частка хай
  • № 255Сполучник щоб
  • № 256Сполучник що (у конструкції типу побачив, що я йду)

Синтаксис · 19

  • № 257Словосполучення дві руки
  • № 258Словосполучення два відра
  • № 259Словосполучення типу два гарні парубки
  • № 260Словосполучення типу після обіду
  • № 261Словосполучення типу вищий від батька
  • № 262Словосполучення типу беру серп
  • № 263Словосполучення типу ждати гостей
  • № 264Словосполучення типу питатися про гроші
  • № 265Словосполучення типу пішов по воду
  • № 266Словосполучення типу поїхав у ліс
  • № 267Словосполучення типу журитися за сином
  • № 268Словосполучення іти додому
  • № 269Словосполучення дивитися угору
  • № 270Словосполучення мати казала, батько приїхав
  • № 271Конструкція типу сльози в неї в очах
  • № 272Конструкція типу у мене болить голова
  • № 273Конструкція типу занедужала в мене жінка
  • № 274Конструкція типу у хлопця нема грошей
  • № 275Конструкція типу брата його нема вдома

Лєксика · 109

  • № 276Садиба
  • № 277Пасіка
  • № 278Хата
  • № 279Горище (у житловому будинку)
  • № 280Будівля для свійських тварин
  • № 281Клуня
  • № 282Кочерга
  • № 283Глечик
  • № 284Кварта (пити воду)
  • № 285Ночви
  • № 286Обичайка (обід у ситі)
  • № 287Колиска
  • № 288Ослін
  • № 289Рубель і качалка (для білизни)
  • № 290Скатерть
  • № 291Рядно
  • № 292Руно (вовна з вівці)
  • № 293Сорочка
  • № 294Постоли
  • № 295Пояс (чоловічий)
  • № 296Вузол
  • № 297Гаманець
  • № 298Торба
  • № 299Гойдалка
  • № 300Вози (за призначенням)
  • № 301Колеса, шини та спиці (у колесах)
  • № 302Рубель (до воза)
  • № 303Батіг
  • № 304Леміш і чересло
  • № 305Полиця (у плузі)
  • № 306Гряділь
  • № 307Чепіги
  • № 308Ручка (на кіссі)
  • № 309Наперсток (у косі)
  • № 310Капиця
  • № 311Ціпилно
  • № 312Орач
  • № 313Урозгін, усклад (способи орати)
  • № 314Толока (гуртова допомога)
  • № 315Огріх (пропуск в оранці)
  • № 316Руна (озимі сходи)
  • № 317Косовиця (сіна)
  • № 318Копи (снопів на полі)
  • № 319Житнище (поле з-під жита)
  • № 320Стежка
  • № 321Окраєць (хліба)
  • № 322Кусок
  • № 323Картопля (Solanum tuberosum L.)
  • № 324Картоплиння
  • № 325Огірчиння
  • № 326Бурячиння
  • № 327Кукурудза (Zea mays L.)
  • № 328Сочевиця (Lens adans)
  • № 329Гриби
  • № 330Білка (Sciurus vulgaris)
  • № 331Півень (Gallus domesticus)
  • № 332Курча
  • № 333Качур
  • № 334Худоба (загальна назва)
  • № 335Вияв лексеми перси
  • № 336Кажан (Chiroptera)
  • № 337Дятел (Picus)
  • № 338Яструб (Accipiter)
  • № 339Чорногуз (Ciconia L.)
  • № 340Мурашки (Formicidae)
  • № 341Виють (про вовків)
  • № 342Бекають (про овець)
  • № 343Крякають (про качок); гегають (про гусей)
  • № 344Кумкають (про жаб)
  • № 345Вигуки, якими кличуть коней
  • № 346Вигуки, якими відганяють коней
  • № 347Вигуки, якими відганяють корів
  • № 348Вигуки, якими кличуть овець
  • № 349Вигуки, якими відганяють овець
  • № 350Вигуки, якими кличуть свиней
  • № 351Вигуки, якими відганяють свиней
  • № 352Лексеми з коренями -весн-//-йар-
  • № 353(два) роки, (сім) років
  • № 354Погода
  • № 355Райдугане всьо
  • № 356Хмара
  • № 357Холодний день
  • № 358Драговина
  • № 359Хмиз
  • № 360Наймит
  • № 361Господиня
  • № 362Весілля
  • № 363Придане
  • № 364Вагітна
  • № 365Пологи
  • № 366Мати
  • № 367Батько
  • № 368Дядько
  • № 369Домовина
  • № 370Кладовище
  • № 371Сором
  • № 372Короткозорий
  • № 373Гарний
  • № 374Дуже (великий)
  • № 375Скоро (бігти)
  • № 376Бридко
  • № 377Мабуть
  • № 378Бачити, побачити
  • № 379Зустріти
  • № 380Почекай
  • № 381Берегти
  • № 382Ловити
  • № 383Ковтати
  • № 384Захворіла (мин. час від захворіти)

Значенє · 3

  • № 385Челядь (значення)
  • № 386Нива (значення)
  • № 387Багно (значення)