Halycka.
Halycka.beta
СловаАтлясЛентаСтатїРейтинґПідпертиБавлинка
Halycka.Словник галицких діялєктів.
Звєзок:support@halycka.comПідпертиПолїтика конфіденційностиv2026.10.30
Слова
Бавлинка
Кароль Дейна · 1935–1939

Говірки між Стрипов і Збручом

Кароль Дейна перед війнов записував, як говорут по селах між Стрипов і Збручом — всього 170 сїл. З єго записів ми уклали карти: кождий значок — село, де він чув таку форму, а на значку — єго приклади.

Як кажут в Вашім селї?

Наприклад:

Вашого села нема в атлясї? Не біда — покажем найближчі обстежені.

Карти з книжки

Лінії, шо їх Дейна сам нарисував на своїх вісьмох картах, перенесені на теперішну карту. Риска на лінії — з того боку, де явище є.

  • Карта I: рефлекси ʼa і ŕa№ 901
  • Карта II: протеза№ 902
  • Карта III: мʼякість приголосних№ 903
  • Карта IV: твердіння кінцевих приголосних№ 904
  • Карта V: сполуки sť, zď і ť, ď№ 905
  • Карта VI: закінчення іменників№ 906
  • Карта VII: займенники, орудний відмінок, дієприкметники№ 907
  • Карта VIII: дієслівні форми№ 908

Фонетика

  • Рефлекс ʼa після i̯ всередині слова (stoi̯ˈať — stoi̯ˈet)№ 1a
  • Рефлекс давнього ŕa (pradˈe — zapŕižˈe)№ 1b
  • Зворотна частка: sʼa / ʼe-форми проти твердого sy№ 1c
  • ʼa в мʼяких закінченнях наз. в. ж. р. (tylˈa — tylˈe)№ 1d
  • Ненаголошене o: укання проти звуження (kuhˈut — kȯhˈut)№ 2a
  • Рефлекси ō/ē: i проти збереженого u/y (rizdvˈo — ružnˈyća)№ 3a
  • Протеза перед початковим o- (vˈoko — hˈoko — ˈoko)№ 4a
  • Протеза перед початковим u- (vˈułyca — ˈułyca)№ 4b
  • Початкове v- у слові vdova (vdovˈec — u̯dovˈec — odovˈec)№ 4c
  • Протетичне i̯- перед i, e (i̯ˈistyk — hˈystyk — ˈystyk)№ 4d
  • Твердіння ŕ (bˈuŕa — bˈura)№ 8a
  • Твердість ц у відмінюванні основ на -ць (кінець — кінця)№ 10a
  • Ц у називному -иця, -ця (пшениця — пшеница)№ 10b
  • Ц перед -у (знахідний ж. р., родовий с. р.: пшеницю)№ 10c
  • Кінцевий -ec: твердий c чи мʼякий cʼ (čopˈec — čipˈecʼ)№ 10d
  • Кінцеве -сь у займенниках і прислівниках (десь, хтось)№ 11a
  • Зьм- у дієслові «візьму» (возьму — возму)№ 11b
  • Легка (напівпалатальна) сʼ зʼ цʼ проти дорсальних ś ź ć№ 12a
  • Результат групи сть, зд перед мʼяким (стіна)№ 13a
  • Ть, дь > ќ, ґʼ перед е (теперь — кеперь)№ 14a
  • Подовжене цʼ у 3 ос. зворотних дієслів (будеться)№ 15a
  • Епентетичне л у дієсловах (роблю — робʼу)№ 16a

Морфольоґія

  • Закінчення наз./знах. мн. -i: тверда чи мʼяка основа (ti — ťi)№ 5a
  • Закінчення дав./місц. одн. ж. р. -i: тверде чи мʼяке (na ti — na toťˈi)№ 5b
  • Кінцеве -t у 3 ос. одн. дієслів II дієвідміни (mastˈyt — vyχˈodyť)№ 7a
  • Кінцеве -t у 3 ос. мн. теперішнього часу (nˈosʼať — nˈosat)№ 7b
  • Прикметники давньої мʼякої групи: твердий чи мʼякий кінцевий (синій, третій)№ 19a
  • Місцевий відмінок однини ja-/jo-основ: -и (південь) чи -ʼі (північ) (на землі)№ 20a
  • Називний-знахідний відмінок двоїни ja-основ: -и чи -ʼі (дві кухні)№ 20b
  • Місцевий відмінок i-основ і приголосних основ: -и (південь) чи -ʼі (північ)№ 21a
  • Місцевий відмінок однини чол. o-основ: -ʼі, -у, -еви/-ови (на лану)№ 22a
  • Місцевий відмінок однини мʼяких основ чол. роду: -и (південь) чи -ʼі (північ)№ 22b
  • Називний двоїни «день»: давнє дні/дни (південь) чи аналогійне дні з мʼякістю№ 23a
  • Місцевий відмінок однини сер. роду мʼяких основ: -и, -ʼу чи -ʼі (в полі)№ 24a
  • Давальний відмінок однини «теля, лоша»: -ety/-aty, -atu/-etu, -ʼу, -ati№ 25a
  • Давальний відмінок однини чол. роду: -ови/-еви чи -ови з кінцевим -і (братови — братʼові)№ 26a
  • Орудний відмінок однини мʼяких основ чол. роду: -ем чи -ом (ніж)№ 27a
  • Орудний відмінок однини жін. роду: -ою/-ею, -оу/-еу, -ом/-ем (дорогою)№ 28a
  • Займенник «той» жін. р.: тˈoi̯i / тˈoi̯u̯ чи tˈei̯i / tˈei̯u̯№ 29a
  • Інфінітив основ на к/г: -чи проти -кти (пекти́ — печи́)№ 30a
  • 2 одн. дієслів «дати», «їсти»: даси — дас(и)ш — даш№ 32a
  • 3 одн. даст, їст: тверде кінцеве -т проти мʼякого/зміцненого№ 32b
  • 3 мн. теп. часу: -ать, -ет/-ить, -ут, втрата -т (ходять — ходе)№ 33a
  • Складне майбутнє: буду + інфінітив чи буду + л-дієприкметник№ 34a
  • 1 одн. минулого часу: закінчення -им/-ым, -ім, -м після голосного№ 35a
  • 1 мн. минулого часу: -смо/-шмо, -змо, -м№ 35b
  • 2 мн. минулого часу: тверде -сти проти мʼякого -сьти№ 35c
  • Пасивний дієприкметник: -ʼаний, -ений, -ʼенини№ 36a

Синтаксис

  • Місце зворотної частки: вільне ся чи лише після дієслова№ 37a

Джерело: K. Dejna, «Gwary ukraińskie Tarnopolszczyzny», Вроцлав 1957. Карти уклали ми з єго записів, то не карти з книжки. Атлас української мови, т. 2 →