відбира́ти

/widbɪrɑtɪ/дїєсловоБойківщина

1–3

1
Віднімати, забира́ти щось насильно.
- «Даєш, а пото́му відбира́єш.»
с. 75
2
ліс. Замірювати колоди, призначені для відправлення.
- «Ліс в брига́ді відбира́є ма́йстер.»
с. 75
3
тільки мн. відбира́ют, недок. Призивати в армію.
- «А як мене́ відбира́ли, та я ду́же пла́кав: «А хто бу́де до дівчи́ни че́рес плоті́ ска́кав?»; А як мене́ відбира́ли, впав-им до підло́ги – Пішли́ мо́ї куче́рики пана́м попі́д но́ги (коломийки).»
с. 75

4–10

4
вимагати від когось, відбирати, домагатися
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
5
стягнути, вибити податок з когось
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
6
звільнити, увільнити, прийняти пологи
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
7
бути повитухою, приймати пологи
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
8
вимагати щось у когось, відбирати щось у когось
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
9
відбирати гроші, анулювати
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369
10
приводити до присяги
с. 2, 8, 134, 185, 251, 282, 369

Переклади

żądać od kogoś, odbierać… · Abfordern, Beitreiben… · to demand from someone, to claim…

польска: żądać od kogoś; odbierać; domagać się; ściągnąć od kogoś; wyegzekwować (podatek); zwolnić; uwolnić; odebrać poród; odbierać porody; być akuszerką; żądać czegoś od kogoś; odbierać pieniądze; skasować; anulować; zaprzysiągać; odbierać przysięgę
нїмецка: Abfordern; Beitreiben; Entbinden; Hebamme; Abbegehren; Cassiren; Vereiden
анґлїйска: to demand from someone; to claim; to levy taxes on; to collect; to release; to free; to deliver (a baby); to act as midwife; to deliver a baby; to demand something from someone; to cancel; to cashier; to collect money; to swear in

USAGEФорми (Партицький): ôдбирати

USAGEСиноніми: розвʼязати

Фонетичні варіянтивідібра́ти