обіця́ти
/ɔbit͡sʲɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Доброгостів, Махнівець, Старосамбірщина
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
обіцяти
с. 7 - 2
(придане) давати тепер, а не в майбутньому
с. 7
Партицький
3–11- 3
запропонувати, пригостити
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 4
обіцяти, зобовʼязуватися
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 5
дати слово
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 6
ручитися, обіцяти, запевняти, виконати, надати
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 7
пообіцяти, обіцяти
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 8
відмовити комусь
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 9
обіцяти, пообіцяти, застерегти
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 10
обіцяти, погодитися, годитися, пасувати
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366 - 11
обіцяти щось зробити, зобовʼязуватися
с. 45, 49, 51, 287, 295, 300, 318, 338, 366
Переклади
zaproponować, ofiarować… · Anbieten, Angeloben… · to offer, to treat…
- польска
- zaproponować; ofiarować; poczęstować; obiecywać; ślubować; zobowiązać się; dać słowo; poręczyć; przyrzec; zapewnić; spełnić; udzielić; obiecać; odmówić komuś; zastrzec; godzić się; odpowiadać; obiecać uczynić
- нїмецка
- Anbieten; Angeloben; Geben; Gewähren; Verheißen; Versagen; Versprechen; Zusagen; Anheischig machen
- анґлїйска
- to offer; to treat; to promise; to pledge oneself; to give one's word; to warrant; to grant; to fulfil; to bestow; to refuse; to deny someone; to stipulate; to assent; to suit; to promise to do something; to undertake
Зауваги до говірки
3
USAGEФорми (Онишкевич): обіця́ти [Сс-на ЛБ 11, 23 і 25]; вбіця́ти [М-ць Мат. X, ч. II, 2]; вобіця́ти [М-ць Мат. X, ч. II, 4]; обицєти [Дгв Мат, X, ч. II, 117]; 1 ос. одн. теп. ~ця́ю [СС-на]
USAGEФорми (Партицький): обѣцяти; обѣця́ти
USAGEСиноніми: приречи, запевнити, справити, уділити, відмовити, прирікати
Див. шеобі́цювати, предкладати, ручи́ти, виповнити, да́ти, годи́тися, служи́ти
Посилаются на то словода́ти, обі́цювати, ручи́ти, служи́ти, виповнити, годити ся, предкладати