крижівни́ця
Значенє
Шило
1- 1
Поперечний брусок, який зʼєднує носи полозів і на який кріплять дишель
с. 153
Онишкевич
2–4- 2
(у санях) поперечка на носах полозів
с. 388 - 3
шт[?]львага
с. 388 - 4
у мн. ~вниці [Ж-н Коб. 109] див. крижі́вки 1
с. 388
Матіїв
5–6- 5
Спільний орчик для пари коней на санях.
- «Крижівни́цю мо́жут уте́рти хіба́ що мо́цні ко́ні.»
- 6
Пристосіблення у вигляді хрестовини для тягання кіньми деревини.
- «Ко́ні в крижівни́цю впряга́ют тогди́, коли́ тре́ба стя́гувати ліс на стака́ду.»
Партицький
7- 7
жовтозілля, хрестовик
с. 425
Відки пішлопор. ще кочи́рьга 2
Переклади
- польска
- starzec; krzyżownik
- нїмецка
- Kreuzkraut; Kreuzwurz
- анґлїйска
- groundsel
Зауваги до говірки
3
USAGEФорми (Онишкевич): крижі́вни́ца [Вшкв, І-І, Л-ць, Р-ч]; ~ці́ [Я-ця, Яснь]; ~жовни́ца [Гоц. 1897, 11]
USAGEФорми (Партицький): крижôвниця
USAGEСиноніми: старець
Див. шекрижівни́ці, крижівки́, дід
Посилаются на то словодід, штильва́га, підо́йма, кочи́рьга