Бачити, побачити

На незаштрихованій території поширена літературно-нормативна лексема побачити.

Чорним штрихуванням умовно картографується також: ˈвидів — він ˈвиˈдʼіў мене, же йа йду — 250, 252, 256, 257, 259, 263, 272, 274, 276, 277, 290, 403, 406, 417, 424, 434, 449, 477, 479, 486, 534, 664—668, 670—672, 675—680, 684, 685; структури: по ˈвидʼіў — 260, 484, 511, 552, 577, 578; зоˈвидʼіў — 258, 583; заˈвидʼіу — 482.

У записах є ремарки: «старше покоління» — здˈрітиˈ — 111; ўздˈріў — 259; ˈвидіў — 263; «давнє слово» — ˈвидʼіти — 150; «побачити щось на одну хвилину» — зˈбачити — 668; «середнє і молодше покоління» — ˈбачити — 247, 249; «рідше» — ˈвидʼіти — 542.

Відзначена лексема ˈбачити з ремаркою «молодше покоління» — 112—114, 222, 237, 245, 253, 259, 262, 263, 266, 275, 276, 307.

Не картографуються: спорадично виявлені лексеми — задиˈвиў ʻпобачивʼ — 482; ˈпоздріти ʻраптом побачитиʼ — 269; лексеми з іншим значенням або іншим відтінком у значенні — позиˈрати — 9, 415, 422, 425, 427, 440; ˈникати — 431, 446, 451, 454, 457; поˈчути (він поˈчув мене, що йа йду) — 214, 226, 374, 398, 400, 402, 523, 530, 532, 539, 541, 542, 546, 560, 561, 568, 570; форми інфінітива: -ти (-тʼі), -тʼ (-тʼᶜʼ) — див. карту № 232; вияви ненаголошеного префіксального о — поʸˈбачити, зоʸˈбачити, пуˈбачити... — див. карту № 55.