Вигуки, якими відганяють коней

У записах не завжди диференціюються вигуки відганяти коней і підганяти в певному напрямку (вйо, ˈгатʼа...).

Червоним колом картографуються також: нʼо — 11, 14, 68, 577; ноᵘ-но — 657; но-на — 619; но-цʼцʼ — 43; червоним контурним колом — нʼу — 53; червоним вертикально перекресленим колом — нʼе — 406—408, 410, 413, 420, 441, 444, 445, 452, 455, 459, 461, 481, 487, 585, 587, 588, 671, 672a; нʼи — 487; а-не — 668; червоним трикутником — а-ˈно — 21, 145, 154, 192, 626; зеленим зафарбованим колом — кусʼ˝ — 237 (поряд із куш); кш — 356; зеленим зафарбованим трикутником — а-ˈкош — 538; а-ˈкиш — 541, 608; зеленим зліва зафарбованим трикутником — акˈша — 355; жовтим колом — ˈкосʼу — 519, 544; жовтим трикутником, умовно — а-ˈконʼ — 375; синім трикутником — цʼосʼ — 134, 163; а-ˈцʼусʼ — 268; а-ˈцусʼі-ˈцусʼ — 273; а-ˈцʼонʼ — 133, 142, 202, 208; а-ˈтʼонʼ — 213; ˈцʼосʼка — 33; коричневим колом — ˈгетʼа — 48, 57, 89, 90, 92 (поряд із ˈгатʼа), 103, 106; ˈгитʼ:а — 81, 198; ˈготʼ:а — 72, 74, 84, 418; оˈтʼ:а — 67 (поряд із гаˈтʼ:а), 77; ˈгаˈтʼа — 67, 68, 72, 94, 98, 99, 103; га-ˈтʼ:е — 93; аˈтʼа — 64, 379; гатʼ — 42, 65; а-ˈгатʼ:а — 158; фіолетовим колом — дʼе — 447, 451, 453, 558, 559; гʼе — 511, 513, 515, 518; дʼи — 409, 490; діˈ-ˈе — 520; а-ˈдʼе — 526; з̑ʼі — 582; бдʼі — 440; дʼо — 612; бдʼôў — 411; дʼій — 417, 426, 444, 445, 448, 449; дʼі, дʼібʼі — 524; оранжевим колом — ўйо — 505; вйе — 108, 275, 276, 514, 519, 568; вйі — 437; ві — 235; ві-ˈі — 237; вйоў — 435; ўйу — 483; бйо — 426, 469, 479, 480, 483, 510, 674, 676, 680, 681; бʼо — 477; бйе — 242, 436, 478; чорним колом — ˈгиїда — 206; ˈгаїде — 687; аїˈда — 385; гаїˈда — 120, 166, 224, 225, 382, 395, 475.

У записах є ремарки: «до старих коней» — а-ˈкуш — 142; а-ˈцʼосʼ — 169; а-ˈну — 144, 173; гаˈтʼа — 159; «до лошат» — а-ˈцʼонʼ — 142; а-ˈцʼосʼ — 144, 159; а-ˈкуш — 169, 173; а-ˈкуш-ˈкуш — 314.

Відзначено: а-ˈгеї — 678; геї — 352; гаї — 579; геᵘї, гиˈгії — 670; де — 239, 548, 556, 655; а-ˈде — 460, 527; куˈди — 39, 42, 215, 287, 383, 533, 614, 640, 659; а-куˈди — 35, 38, 60, 79, 129, 149, 151, 152; а коїˈда — 472; а куїˈда — 462, 472, 499; наˈзад — 607; ксʼоў — 70; акˈсʼоў — 367; а-ˈлʼуў-ў-у — 130; а-ˈвʼісʼа — 314; а-цʼа (до лошат) 663; цук-ˈцу — 438; нʼа — 553; чу — 506; ˈгучі — 686; штпа — 609; пуˈшоў — 5, 27, 182, 282, 660; а-пʼіˈшоў — 121.

Не картографуються спорадично виявлені вигуки, які переважно вказують на напрям, у якому підганяють коней, про це свідчать ремарки типу: «вправо — гаˈтʼа, вліво — соб» — 225; соб — 74, 96, 97, 104, 193, 225; а-ˈсоб — 103; ксоб — 106, 195, 216, 222, 223, 346; кˈсобʼі — 159.