Огірчиння
карта № 325Ладує сє карта…
Ладує сє карта…
Цокнїт на слово, жеби сховати або показати го на карті.
Атлас української мови, т. 2 (1988) · карта № 325
Сіл із даними: 0 з 0 обстежених
Карту складено за відповідями на частину питання Програми № 34: «Як у вас називається стебло огірків...: оˈгудиння..?»
Червоним колом картографується також: ˈвудинʼːа//оˈвудинʼːа — 223; ˈудинʼа — 226, 374, 376; ˈгудувини — 122; зеленим колом картографуються ще структури: гойірˈчинʼːе (гокʼірˈчинʼа) — 140, 172, 348, 373, 382, 395, 512 та (умовно) вогурˈчанʼа — 408, 410, 411, 419; огурˈчʼина — 672a; зеленим трикутником картографуються також: ôгіўрчˈник — 428, 444, 446, 448, 450; ўгіўрˈник — 425, 457; огирˈчинːик — 265, 299, 300, 424 та, умовно, гурошˈнʼак — 101; жовтим колом позначено ще: ˈпаворосʼ — 411, 417, 418, 421, 441, 457; павороˈзівлʼа — 436, 440, 442; павороˈзіўнʼа — 271; павороˈзынʼа — 437; фіолетовим колом картографується ще: лаˈбуз̑ — 522; лабуˈзинʼа — 557; лабуˈзинʼа//лаˈбуз — 505; як наˈтинʼа передаються структури: маˈтина — 234, 264, 266, 270, 276, 472; наˈтинʼа — 409, 447, 662; наˈцінʼе — 686; натʼ — 435; салатовим колом об'єднано: стеᵘбˈлинʼːа — 65; стәˈбелʼːе — 11, 66; стәбˈлина — 14, 38; чорним колом зображено ще: химиˈлини — 19, 21, 24, 26, 47; химиˈлина — 18, 36, 45, 48, 61, 126, 658; химилиˈна — 34, 37, 41; хмелʼоˈвʼінʼа — 63; хˈмеˈлицᵢ — 15, 16; хмеˈлинːик — 4; хмететˈлина — 251.
У записах є ремарки: «павороˈзынʼа — частіше, огірˈчинʼа — рідше» — 437; «ˈпавороз'а — рідше, огіўрˈчинʼːа — частіше» — 445; «ôгіўршˈник — зелені стебла, ôгуркоˈвинʼа — зірвані стебла» — 448; «листя огірків і гарбузів» — ôˈгудинʼа — 390; павоˈрозʼа... — 445; хмі ˈлини — 47; «з квасолі, гороху, хмелю, огірків» — ˈпавѡрозʼа//ˈпавѡрос — 417; «з огірків і гороху» — павороˈзіўлʼа — 442.
Нанесено відповідні знаки на основі описових форм: баˈдилʼа гурˈкове (з ˈвогіркіў) — 56, 133, 158, 165, 183, 248, 253; химˈлинʼːа гурˈкʼіў — 54, 58, 62, 144; ˈгудинʼе гурˈкіў — 191, 376, 379, 385.
Не картографуються: спорадично виявлені назви: бичʼ — 10; бутʼвинʼːе от гурˈкіў — 620; гиˈчина — 616; огірˈковий геч — 486; моˈтузʼːа з огірˈкіў — 403, 404; биˈлина — 59, 248; билʼ — 252; динуˈшінʼе — 42; паˈсинʼа — 311; миˈлинʼе — 322; ˈгилилʼːа — 632; лоˈдига — 273; описова форма ˈлисʼ˝цʼ˝і з вогіркіў (гурˈков), вогирˈкове ˈлисʼцʼе — 233, 263, 438, 469, 655, 660; наголос — оˈгудинʼːа, ˈгудинʼːа — 196—199, 202, 203, 207, 209, 219, 220, 222—226, 228—235, 340, 342, 348, 350, 352, 356, 364, 367, 368, 370, 372, 374, 381, 384—394, 396—398, 400—402, 438, 469, 530, 533, 540—542, 544, 549, 552, 560—563, 565, 566, 568—570, 572, 576, 581, 605, 606, 608, 610, 611, 613, 614, 655, 660, 685; ш > ч — гуˈрошнʼік — 88, 90, 93—99, 103, 105, 650, 653; зміни а після м'яких приголосних — огірˈчинʼе, (о)ˈгудинʼе... — див. карту № 48; подовження приголосних у суфіксі -инʼːа/-инʼа — див. карту № 94; вияви кореневого і та протетичні в, г у структурі огірчиння — пор. карту № 126.
Відповідні ареали див. ДАБМ, карта № 279.
Коментар № 325, Атлас української мови, т. 2 (1988), с. 72–73