Копи (снопів на полі)

Картографуються назви кладки снопів у межах тридцяти з тим, що колір означає різні лексеми, фігури і штрихування — різну кількість снопів при складанні. Якщо одна і така ж або споріднена назва на різних територіях означає кладку неоднакової кількості снопів, вона зображається різними засобами в межах одного кольору, напр., ˈмандель, кˈланʼа (кˈладнʼа), пʼівкˈланʼа (пʼівкˈладнʼа).

Зеленим колом картографуються також структури: стрˈупчик (стˈрумчик) — 11, 12; стˈрʼінчик — 45, 631; синім колом — лʼаˈшок — 5, 64, 71, 616, 636; ˈлʼешок — 654; засобами темно-червоного кольору — ˈмендилʼ — 74, 147, 659, 665, 671; менˈделʼік — 157; манˈделʼа — 163, 164; ˈмидиᵉлʼ — 654, 656, 658; ˈмадлʼі — 655; ˈманділʼі — 662; чорним зафарбованим квадратом — крист, кˈристи — 407, 408, 410, 412—414, 417, 419, 421—424, 426; кˈрест — 457; ˈкырт — 425, 427; чорним наполовину зафарбованим квадратом — кˈрижо — 416, 683; рожевим штрихуванням згори вліво позначається: пʼіўˈкʼінка — 6, 7, 12, 22—29, 33, 51, 52, 55, 108, 109; пʼіўˈкʼінок (пуўˈкʼінок) — 13, 45, 56, 84, 136, 137, 324, 325; путˈкінок — 42; рожевим штрихуванням згори вправо — поˈлукʼінка — 46, 48, 69, 72, 98; поˈлупʼітук — 232, 233, 259, 462; поˈлупʼінок — 258, 268, 273, 407, 412; коˈлупʼінок — 265, 269, 299, 408, 409, 432, 433, 436, 439, 469; поᵘˈлутʼінки — 303, 304, 326, 334, 534; фіолетовим штрихуванням — кˈланʼа (відповідно півкˈланʼа) — 506, 508—525, 527, 539, 541—543, 545—559, 564, 565, 568, 569, 571—574, 576—581, 585, 587, 588, 603, 605—610, 612—615.

Щодо позначення назв відповідними фігурами, що символізують кладку снопів у кількості в межах 10, 15, 20 і 30, допущена певна умовність. Так, у ремарках відзначено: ˈкучка (з 10 снопів) — 86, 88, 105, 623, 625, 626, 650, 651, 653; (10—15 снопів) — 90, 91, 93, 95, 96, 100, 627; (20 снопів) — 87, 103; ˈлʼашка, ˈлʼашок (з 10 снопів) — 64, 616—620, 629, 635, 639, 647, 655, 657; (10—15 снопів) — 2, 4, 5, 122, 622, 628, 632, 636, 659; (15—20 снопів) — 648; хрест, крист — (18—22 снопи) — 418, 420; (21 сніп) — 408, 410, 413, 414, 417, 419, 422, 425, 446; поˈлукʼінки, коˈлупʼінки (15 снопів) — 321, 331—333, 337, 399; (42 снопи) — 408; (до 80 снопів) — 412; 30 снопів — на решті території; маˈрадик — (16—18 снопів) — 672a, 676; (13—15 снопів) — 680, (20 снопів) — 667; кˈладнʼа (до 45 снопів, можливо і більше) — 445, 448, 460, 475, 477, 484, 490.

Не картографуються: лексема коˈпа, поширена на всій досліджуваній території, але відзначена без послідовних ремарок, чи ця назва означає кількість (60 снопів) чи спосіб кладки; лексема пʼйатка (кладка з 5-ти снопів, щоб збіжжя швидше висохло) — 344, 345, 347, 351, 353, 355, 359, 365, 378, 380, 386, 390, 426, 465, 473, 474, 476, 483, 497, 498, 500, 501, 510, 518, 523, 529, 530, 533, 536, 538, 539, 541—547, 554, 557, 560, 563, 565, 566, 568, 569, 571, 572, 574, 575, 578, 579; пйатачˈки — 418, 420, 421; кладка з 5 снопів: ˈдʼідик — 516, 517, 520, 526, 582; ˈпопәк — 512, 515, 518; ˈгусар — 672a; ˈчутка — 668; ˈлʼалʼка — 113, 159; спорадично виявлені назви кладки з 10—20 снопів: копˈйак (копˈйек) — 218, 220, 221, 272, 501; купˈлʼак — 279; гˈранка — 331; цапˈкʼи — 338; стоˈйан — 92, 98; сˈтаўчик — 9; назви кладки більш як 30 снопів — ˈкʼінка (30—60 снопів) — 271, 274—276, 306, 307, 432, 433, 436—438, 440, 443, 445, 467, 468, 470, 472; довільна кількість снопів — 442, 473; сорочˈнʼа (сорокˈнʼа) — 24, 27, 47, 86, 87, 89, 105; сороˈкʼійка — 32, 121, 124; зміни давнього о у структурах з пʼів — пивˈкопи, пуўˈкопи, пуўˈкіпка ... — див. карту № 51.

Ареали відповідних лексем див. КДА, карта № 160; ДАБМ, карта № 286.