Рядно

Картографуються назви домотканого, переважно нефарбованого рядна з льону або конопель (стелити ліжко, носити траву). Однак ремарки свідчать про деякі семантичні відтінки картографованих лексем і дають підстави для їх семантичної диференціації (правда, тільки найзагальнішої): пˈлахта ʻсаморобне простирадло або покривало з ряднини’ — 114, 233—238, 240—244, 247, 250, 258, 262, 264, 268, 273, 275, 405, 416, 417, 420, 428, 429, 434, 437, 442, 444, 447, 459; пˈлахта ʻстаре або ткане з гіршої пряжі рядно для ношення трави, бур’яну’ — 112, 143, 230, 231, 246, 254, 270, 277, 287, 294, 523.

Штрихуванням відображено лексему пˈлахта ʻпокривало більшого розміру, іншої фактури (часто з брезенту) для прикривання збіжжя, сіна та ін. перед дощем’.

Червоним трикутником передано також раˈдʹуга — 36, 45, 51, 57, 60, 87, 144, 162, 181, 208, 212, 379, 382, 637; чорним зафарбованим колом ще — веˈретка — 240, 257, 548, 550, 554, 560, 574, 578, 579, 603, 605, 607, 608, 610, 611, 614; веˈрʹітка — 488, 515, 519, 555, 557, 559; веˈретчина (паралельно з веˈрета) — 445; чорним квадратом — веˈренʹка — 293, 295, 609, 615.

Чорним колом об’єднано семантичні відтінки лексеми веˈрета (веˈретка): веˈрета ʻгруботкане рядно під простирадло’ — 335, 337, 493, 495; ʻпошитий сінник, який напихають соломою’ — 270, 271; ʻдля застеляння лави, підлоги’ — 549, 551; ʻрідке, погано вироблене полотно’ — 242; ʻдля ношення бур’яну’ — 264; веˈретка ʻдля застеляння стола’ — 241.

Відзначено ще: словотвірні структури рʹ(ʹ)адˈнина — 137, 396; радˈничка — 140; радˈницʹа — 170; раˈденце — 191.

У записах є ремарки: «радˈно — на постіль, раˈдʹужка — старе рядно для ношення бур’яну» — 23, 72, 166; «раˈдʹуга, раˈдʹушка — старе рядно для ношення бур’яну» — 41, 162, 166, 382, 642; раˈдʹужка — «крашанка з валу» — 42, 208, «з домотканого сукна» — 64; «з клоччя основа, ткана вовною» — 645; «радˈно — як тільки з верстата, раˈдʹуга — велика, пошита з рядна» — 51; «радˈно — більше, раˈдʹуга — менша, може бути й кольорова» — 36; «радˈно — суконне, раˈдʹуга — велика, полотняна» — 60; «раˈдʹнина — накривати коні» — 396; «виˈрето (на ліжко), веˈ„рен’ка (носити траву)» — 293, 295; веˈренʹа (застеляти ліжко, часом підлогу), виеˈрітка (носити траву)» — 488; «веˈретка — на столик, пˈлахта — на ліжко» — 240; «рідко, рідше» — веˈрето — 172, 312; виˈринʹа — 422; пˈлахта — 6; «старше покоління» — веˈрета — 276, 290; «радˈно — застеляють як збіжжя возити, пˈлахта — на ліжко» — 618; «радˈно — на будень, пˈлахта — на свято ліжко застеляти» — 620; «пˈлахта — на ліжко, веˈрета — на зілля» — 264.

Не картографуються: лексеми з іншою семантикою пˈлахта ʻспідницяʼ — 37, 40, 50, 52, 70, 158, 159, 162, 187, 193, 377; ʻвеликий шматок будь-чого: поля, дошки, заліза, салаʼ — 10, 18, 78—80; ʻчастина плугаʼ — 42; ʻдощечка, якою забивають крила вітрякаʼ — 186; ˈдерга — 169, 379, 398 (дʹеˈруга — 5, 86, 650, 651; дʹ(ʹ)еˈрушка — 7, 643); зміни ненаголошеного е — веᵘˈрета, виˈрета — див. карту № 37; р — радˈно… див. карту № 115.

Відповідні ареали див. SPGW, карта № 45.