Руно (вовна з вівці)

Червоним колом картографується також руну — 1; ˈрунце — 24, 30; ˈрунчʹа — 416; рун' — 373; ˈрунўо — 472; червоним трикутником — ˈрунва — 604; ўˈруна — 88; вˈруна — 148; руˈна — 509, 511. Нанесені відповідні фігури червоного кольору на основі словосполучення «руно вовни» — 50, 52, 69, 77, 127, 150, 176, 189, 217, 368, 461, 509, 511, 517, 554, 556, 558, 574, 579, 582, 584, 603, 609, 611, 612, 643; чорним колом передано ще: ˈвомна (//ˈвоўна) — 28, 342; ˈволна — 664, 677.

Відзначено: ˈруниˈтшʹаˈуўца — 669; ˈсерсʹц' — 256; ˈшерсʹц' — 303, 363, 571; шерст' — 376.

У записах є ремарки про різні назви вовни залежно від віку вівці: «ˈруно — вовна із старої вівці, натиˈнина (нотиˈнина) — вовна з молодої вівці, ˈмʹіцка — вовна з ягняти» — 485, 488, 524, 588; про частоту і сферу вживання картографованих лексем: «рідше» — ˈруно — 115, 401, 626; «старше покоління» — ˈруно — 32, 59.

Не картографуються: ˈруно, ўˈруно… у значенні ʻосінні сходи жита, пшениціʼ — див. карту № 316; ˈруно ʻцвіт житаʼ — 655, 659; руˈнит ˈжито «цвіте жито» — див. карту № 120; лексеми натиˈнина (нотиˈнина) ʻвовна з молодої вівціʼ — 485, 488, 524, 588 (наˈтиˈна — 523); ˈмʹіцка, ˈмицʹка ʻвовна з ягнятиʼ — 485, 551, 588 (те ж — ˈницʹка — 488); ˈміцок — 507; волоˈсʹінʹ ʻнайкраща, найдовша вовнаʼ — 500.