Горище (у житловому будинку)

Картографуються тільки назви горища над житловою будівлею.

Червоним трикутником передано також на гоˈру, на гоˈрʹі — 36, 37, 39, 41, 50, 54, 55, 57—59, 90, 145, 151, 152, 159, 161, 163, 168, 175, 183, 184, 186, 194, 200, 203, 208, 227, 229, 246, 253, 313, 323, 328, 345, 349, 355—357, 360, 384, 648; на гоˈру, на гоˈрʹі поряд із гоˈра — 4, 5, 22, 38, 53, 63, 78, 80, 86, 129, 147, 153, 169, 172, 191, 255, 316, 628, 652, 654, 657—659; синім колом — ˈвишка — 23, 113, 156, 241, 259, 283—286, 289—292, 294, 304, 320, 322, 324, 327, 330—332, 334—338, 363, 465, 493, 494, 528, 531, 534, 604, 687 (156 — поряд із ˈвишки); чорним штрихуванням різних напрямків картографуються описові форми, зафіксовані, як правило, у нас. пп., де відсутня назва для ʻгорищаʼ або де ці описові форми вживаються паралельно із словосполученнями типу «на ˈхатi»; чорним штрихуванням згори вліво картографується ще: на ˈхата — 79; чорним штрихуванням згори вправо також — на сˈтолʹа — 66.

Відзначено ще назви на означення горища над господарськими будівлями, при яких переважно є ремарки типу «на стодолі», «на стайні», «на хліві» — ˈвишкʹ(ʹ)и — 7, 11, 20, 24, 27, 30, 34—36, 39, 40, 42, 43, 46, 48, 56, 59, 66, 68—71, 74—76, 78, 79, 82—84, 88—90, 93, 96, 97, 100, 101, 103—105, 120, 123—126, 131, 134, 135, 138, 143, 146, 148—151, 155, 159, 161, 162, 164—179, 181—183, 185—187, 189—191, 193—195, 200, 201, 203, 208, 212, 215, 216, 218, 219, 223, 229, 309, 310, 313, 346, 368, 382, 385, 386, 388, 390, 393, 616, 618—620, 623, 625, 627, 630—642, 644—646, 655, 657, 658, 660; ˈвишка — 5, 8, 38, 44, 45, 53, 72, 115, 116, 121, 122, 311, 314, 629; ˈвуикʹі — 87, 650, 653; ˈвуошкʹі — 91; ˈпʹідра — 277, 319, 331, 395; ˈпʹідрʹе — 281; ˈпʹідрʹі — 282; ˈпʹідреᵘ — 289, 291, 292; ˈпʹідри — 279; ˈподрʹ(ʹ)а — 306, 325, 363, 391, 394, 397, 405, 434, 464, 474, 528, 537, 562, 563; ˈподрʹе — 274; ˈподрʹі — 474, 477; ˈподрә — 292; ˈподри — 300, 305, 391, 394, 475; пˈйедро — 294; пˈйатро — 10; пˈйетро — 11—13, 15, 18; плʹатˈро — 113; плʹатˈра — 241; пˈйетра — 19, 232; пˈйотра — 249; стрих — 130, 133, 142, 143, 170, 230, 243, 245, 280, 283, 300, 305, 318, 336, 338, 472, 475, 479, 492, 496, 500, 513, 514, 535, 543; ˈгʹірка — 109, 140, 141, 172; ˈшопа — 668, 669; поˈвала — 276, 305; хиˈзок — 643; штанˈдари — 397, 399; гоˈра — 379; пʹід — 304, 465, 509, 523, 583, 584, 603, 613, 615.

Виявлено ще лексеми: ˈвишлица — 81; поˈкʹім — 645; поˈкʹвеᵗ — 60; верх — 290, 326; поˈвалуш — 16; повалегна — 671; стеˈлина — 587; подуˈшеᵘра — 485.

У записах є ремарки: «рідше» — гоˈришче — 472, 498; пʹіт — 234; стрих — 233, 275, 282, 293, 309, 312, 321, 488; ˈвишки — 286, 288, 289, 294; ˈподрә — 292; гоˈра — 41; «колись» — гуˈра — 149; «давніше» — ˈвишки — 254; «старше покоління» — пˈйотра — 249; пʹід — 511; «частіше» — пʹіт — 232; стрих — 246.

Не картографуються: вияви ненаголошеного о — гоʸˈра, гоʸˈришче — див. карту № 55; відповідники і (< *о) в закритому складі — пид — див. карту № 51; вияви наголошеного и — ˈвишки — див. карту № 22; флексії місц. відм. одн. — на сˈтолиˈ, на ˈхати — див. карти № 172, 173.

Відповідні ареали див. SPGW, карта № 17; AGB, t. 1, карта № 5.