Будівля для свійських тварин
карта № 280Ладує сє карта…
Ладує сє карта…
Цокнїт на слово, жеби сховати або показати го на карті.
Атлас української мови, т. 2 (1988) · карта № 280
Сіл із даними: 0 з 0 обстежених
Карту складено за відповідями на частину питання Програми № 8: «Як у вас називається — приміщення для домашніх тварин: а) корів? б) коней? в) свиней..?»
Картографуються назви приміщення для домашніх тварин тільки в індивідуальних господарствах. Не враховуються назви великих приміщень у колективних господарствах — коˈроўник, конʹушнʹа, свиˈнарник, — спорадично відзначені в записах, а також назви обора у значенні «обгороджене місце для худоби на літо» за ремарками з нас. пп. — 173, 376, 380, 382, 391, 394, 395, 397, 398, 472, 475, 498, 537, 563, 564, 568, 569, 614 тощо.
Червоним великим колом на фоні незаштрихованої площі скартографовано лексему хлʹіў у значенні загального приміщення для корів, коней і свиней. Хлʹіў як назву приміщення тільки для свиней позначено штрихуванням.
Зеленим малим колом передається також: сˈтанʹа — 56, 119, 124, 125, 127—129, 135, 155, 159—161, 165—169, 173, 187, 190, 212, 213, 216, 219, 220, 311, 314, 316, 318, 319, 342, 345, 373, 382, 387, 389, 393, 395, 397, 399, 402, 560, 562, 564, 568, 569, 571, 573, 576, 635, 656, 659; сˈтанʹі — 362 (з них поряд із сˈтаїнʹа — 56, 397); жовтим колом — ˈшопра — 607; салатовим колом — водˈрәна — 38; одˈрʹіна — 86—88, 90; червоним штрихуванням згори вліво — клʹіў — 408; червоним штрихуванням згори вправо — глʹіˈвицʹ — 429; клʹівіцʹ — 409; хˈлʹіўчик — 53, 90, 561; хˈлʹівок — 670; червоним переривчастим штрихуванням — клʹуўˈча — 413; хлʹіўˈшʹа — 414, 416; фіолетовим штрихуванням — кармік — 686; рожевим штрихуванням згори вліво — ˈкусʺа — 609; куˈчина — 263 і 266 (поряд із ˈкучʹі); ˈкучка — 230 і 264 (поряд із ˈкучʹ(ʹ)і), 373, 663; ˈкучік — 681; куˈчікы — 674; на території, заштрихованій рожевим кольором згори вліво, не зафіксовано лексеми ˈкуча у нас. пп. 247, 253, 256, 317, 405, 419, 437, 441, 473, 482; рожевим штрихуванням згори вправо — ˈкутецʹ — 664 (ˈкутиц — 669, 672a; ˈкутицʹ — 678); оранжевим штрихуванням — сˈвинник — 9 (сˈвиник — 159); свиˈнинчик — 22, 62 (поряд із свиˈнинец), 617; на території, заштрихованій оранжевим кольором, лексеми свиˈнинецʹ не зафіксовано в нас. пп. 12, 14.
Відзначено ще лексеми: штаˈлʹіў — 484 (з ремаркою «для всієї худоби»), 486 (з ремаркою «для корів і коней»); штаˈлу — 487 і 491 (з ремаркою «для коней»), машˈталʹнʹа (для коней), пришˈчепа (для корів і коней) — 554; коˈлешнʹа — 524 (коˈлешнʹі — 504); коˈлешнеў — 507 — переважно з ремарками «малий хлів»; коˈлешнʹа — 559 (коˈлеᵘшнʹа — 558; коˈлешнʹе — 553) — переважно з ремарками «для корів»; ˈкунник — 215 (ˈкинник — 181); «для свиней»: хлʹіўˈчак (поряд із куˈтицʹ) — 427; хлʹіўˈник — 189; ˈшопа — 338, 552; коˈнура — 550; саж — 393, 571, 576 (поряд із ˈкуча); заˈкутʹа — 400; ˈцаˈрок — 405, 417, 517 (поряд із ˈкуча), 520, 523, 526; бурˈдеї — 605; пришˈчепа — 554; хоˈроми — 653 та інші лексеми.
У записах є ремарки «весь будинок для худоби — ˈшопа, у ній для корів, свиней, овець — хлʹіˈви, для коней — сˈтаїнʹа» — 569; «рідко» — хлʹіў — 293; сˈтаїнʹа — 27, 397, 554; ˈкучʹі — 469; «рідше» — хлʹіў (для свиней) — 479; сˈтана — 614; «частіше» — карˈник — 500; ˈкуча — 27; «колись» — сˈтаїнʹа — 627, 636; «старше покоління» — хлʹіў — 242; «з дощаним помостом» — ˈкуча — 561; «у різних частинах села» — хлʹуў і одˈрина — 649; «для корів» — водˈрәна — 38; одˈрʹіна — 88; «з дерева» — карˈник; «з лози, обмазана глиною» — ˈкуча — 556; «для свиней» — хлʹіў — 573; «для відгодованих свиней» — ˈкуча — 573; «для кожної окремо» — ˈкуча — 45, 127; «хлів, а в хліві — ˈкуча» — 612; «для поросяти — карˈник, без помосту, для свині — ˈкуча» — 513; «коли окремо коні — ˈстаїнʹа, коли коні разом з коровами — хлʹіў» — 51.
Не картографуються: рефлекси ě в наголошеному й ненаголошеному складах: хлʹіў… клʹуўˈча — див. карти № 3, 10; відповідники а після м’яких приголосних: ˈкучʹі… — див. карту № 48; рефлекси *і: свиˈнинець… — див. карти № 17, 22.
Ареали відповідних явищ див. ЛАЗО, ч. 1, карта № 29; SPGW, карта № 20.
Коментар № 280, Атлас української мови, т. 2 (1988), с. 61–62