Морфемна структура іменника бияк

Червоним зафарбованим колом картографуються також структури: биˈйок — 626, 662; байак — 56, 72, 73, 631, 639, 640; биˈйах — 10, 13; бˈіˈйег — 526; умовно биˈчак — 386; биˈйак // биˈчак — 619; бʼіˈлʼак — 389; забиˈйак — 213; чорним колом позначаються й структури з твердим н — ˈбилен — 266, 270, 469, 665, 666, 669, 672, 678, 685; умовно ще ˈбечилик' — 609; бʼіˈлинйа — 670; ˈбылʼ(')це — 487, 522.

На незаштрихованій площині відзначено: î — бîˈйак, бîч — 60, 63, 64, 94, 102, 103, 109, 182, 192, 209, 211, 551, 653; û — бûˈйак… — 78, 642; иі — биіˈйак — 55, 119, 145, 212; на решті території — и (биˈйак, бич, ˈбилен').

Не картографуються: спорадично виявлені словотвірні структури — ˈбило — 146; убиˈвалʼник — 427; інші лексеми — каˈчелка — 428; дриўˈце — 429; вияви а після й — биˈйек, обиˈйек — 1, 3, 9, 11, 12, 14, 15, 38, 631, 639, 640; биˈйек // биˈйак — 35; вияви наголошеного и — ˈбелин'… — 486, 488, 492, 496, 524, 557, 559, 581, 583, 588, 603, 609, 667; ˈбиели(е)н' — 475, 509, 523, 548, 672; наголос ˈбʼійак — 155, 160, 190.

Відповідні ареали див. ДАБМ, карта № 258; SPGW, карта № 57; AJPP, карта № 110.