Сполучення [шк] (вишкірити)

Червоним колом картографується також: шᶜкʼ — віш ᶜкʼіˈрати — 609; штʼ < шкʼ — вишт'іˈрати — 530 (тʼ < кʼ); жовтим колом передається ще: шʼ: < шʼчʼ — 423; шʼ < шʼчʼ — 619, 627; ш < шч — 626; жч — вижчіˈрʼати — 668; сч — висчиˈрати — 624; паралельні знаки нанесено відповідно до виявів звукосполучення шк у різних формах дієслівного виду чи характеру дії; висˈкʼіруватіи — вишчиˈрати — 19; висˈкʼіривати — ˈвишчирити — 259; виш-киˈрати — ˈвишчирити — 365.

У записах є ремарки: «рідко — ˈвискʼірити, частіше — ˈвицʼ″ірити» — 275.

Не картографуються: реалізація префікса ви- — див. карту № 18; рефлексація *і після шиплячих — ˈвишчиˈрити... — див. карту № 22; інші лексеми: вûˈрачват'... — 68, 69, 92; ˈвитрʼішчити — 35, 159, 253, 337, 387, 520, 603, 631; сˈкалити — 169, 310, 319, 350; ˈвекарачити — 10, 33. Не враховується при картографуванні різниця щодо виду дієслова: ˈвишчирити — вишчіˈрʼати...