Галицкі місєцї

1. Зима

Зима в Галичинї завше була злетєжким чєсом а єдночєс найбогатшим на вобрєди перийодом.

• Грудень зачинав зиму. Його чєсто називали Студенем, бо студа — холод, або Трусим, бо «снїг потрусит». Поширена назва Грудень походит від «змерзлих груд земли». А назва Андріїв нагадувала, шо молоді вже чєс збирати сьи на вечерницєх.
• Сїчень зустрічєв морозними днєма. Окрім звичного Сїчнє, або Сїчника, який, за спостереженєма етноґрафів, дістав назву від того, шо «снїги з вітром сїчут», в наші мові фіксували сьи ше назви Просимец або ж Просинец, які найборше появили сьи від прошенє, бо якраз в тім чєсї сьвєта: Колєди, Новий рік, Щедрий вечір і Поновальницє, коли молодь колєдує, щедрує і випрошує подарки.
• Лютий вражєє найбільшом кількістьом колоритних найменувань. Яко писав Головацкий, першу половину сего перийоду чєсто звали Лютим, бо коло Йорданских сьвєт бувают найбільші морози, а «велика зима лютує», а наступний місєць чи його чєстину йменували Палютий. Попри него, із сим галичєни вживали Казидорога, Казибдор, Казібер чи Казибрід — назви, шо цївком описували негоду, коли завирухи «сьи казєт» і помністю перекривают дороги снїгом.

---

2. Весна

Веснєні місєцї в народному калєндарі відображєли поступове відтаванє природи а рихтуванє до нового циклу.

• Березень мав чи не найбільше дублєтних назв. Окрім Соковика (лученого зі заготівлем березового соку) і (старіший вариянт), галичєни актимно користали з запозиченої латинскої назви — , а також з його фонетичних варияций, або ж таки власних форм яко , . Головацкий зазначєв, шо назва місєцє яко , є із латинского , проте в народї їх чєсто виводили від «мору, помору, вмерти». Рахувало сьи, шо в сему місєцї старцї, сухотники і ядушні, «переснєдївши який рік і перезимовавши на недозимках, під весну звичєйно гірш занедужуют і вмирают». Звідси ж в полєків постала і відома приказка: Також на стику сезонів може втримувати сьи перехідний місєць або ж . Єдночєс тре вказати шо чєсто існував дешо інчий порєдок назв: вживали як назву до 4 місєцє () а не 3, а сам березневий чєс чітко називали виключно або ж його варияциями.