Галицкі перфекти: шо то є і як з него користати
Форми бувшого чєсу в галицких говорах та клясичній літературї
«Галицкі перфекти» (або ж наддністрянські чи західноукраїнські перфекти) — то є архаїчні форми минулого чєсу дїєслів, їкі зберегли сє в галицких (зокрема, наддністрянських) говорах, а також в західній гілцї української літературної мови до середини XX столїтя [1, 2].
В основі тих форм лежит давньоруський перфект (складена форма минулого чєсу). В сучасній літературній мові дїєслова минулого чєсу втратили допоміжне дїєслово («я ходив», «ми ходили»). Проте на Галичинї закінчення колишнього дїєслова-зв'язки теперішнього чєсу (єсмь, єси, єсмы, єсте) злилися з основним дїєсловом, утворивши специфічні суфікси [1].
Як утворюют сє галицкі перфекти
Замість стандартної конструкції «займенник + дїєслово» (наприклад, «я робив»), в перфектній формі особове закінчення «приростає» безпосередньо до дїєслова минулого чєсу, а сам займенник часто опускає сє:
| Особа | Сучасна літературна форма | Галицкий перфект (чоловічий рід) | Галицкий перфект (жіночий рід) |
|---|---|---|---|
| 1-ша одн. (Я) | Я робив / Я робила | робив єм / робив їм (робивем) | робила ем / робила їм (робилам) |
| 2-га одн. (Ти) | Ти робив / Ти робила | робив єсь / робив їсь (робивесь) | робила есь / робила їсь (робилась) |
| 1-ша мн. (Ми) | Ми робили | робили хмо / робили смо / робили єм | — |
| 2-га мн. (Ви) | Ви робили | робили сте / робили їсте | — |
Примітка: В третїй особі (вн/вна/вни) перфектна форма повністю збігаєт сє з теперішньою сучасною формою минулого чєсу («вн робив», «вни робили»).
Рухомість закінчень (Енклїтики)
Унїкальною рисою галицкого перфекту є те, шо тї закінчення (-єм, -їм, -есь, -їсь, -смо, -сте) є рухомими частками (енклїтиками). Вони не обовязково стоят наприкiнцї дїєслова, а можуть «перестрибувати» на єнчі слова в реченнї (найчастіше на сполучники або займенники):
- «Котру-сь книжку читав?» (замість «Котру книжку читав єсь / ти читав?»).
- «Ото-м ти казала!» (замість «Ото я тобі казала!» або «Ото казалам ти!»).
- «Де-сь був?» (замість «Де ти був?» / «Де був єсь?»).
Перфекти в літературї
Ті форми були абсолютно природними для західноукраїнської інтелігенції та класиків літератури, їкі походили з Галичини. Їх активно використовували Іван Франко, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Ольга Кобилянська та єнчі.
«Я не знав єм, шо то за людина...» або «Прийшлисмо до Львова...» — часті звороти в текстах ХІХ — початку ХХ столїтя.
Сьогодні ті форми вважают сє яскравою діялєктною ознакою. Їх досі мож почути в селах Галичини, Івано-Франківщини та Тернопільщини, а також в мовленнї старшого покоління львівської інтелігенції чи в сучасній стилізованій галицкій прозї.
Джерела
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — С. 45.
- Жилко Ф. Т. Очерки по украинским диалектологиям. — К.: Рад. школа, 1955. — С. 112–115.