при́мха

Той, хто вередує, виявляє невдоволення.

• «Розве́лася донька́, бо вінь при́мха.»

Той, хто робить погані, нікчемні вчинки.

• «То бо́ла до́бра при́мха.»

Уживається як лайл. слово.

• «Най тя, при́мхо, ну́жда во́зьме.»
• «Ти при́мхо!»

тільки мн. при́мхи, -ів. Властиві кому-небудь незвичайні особливості у звичаях, поведінці, характері і т. ін.

• «Ваш у́читься нибіда́, а́ле ма́є при́мхи.»

етн. (☻) Якась зла сила.

• «А при́мха го зна́є.»

примха, забаганка

примха, вередування, химера

примха, химера, вигадка

впертість, упертість, примха, вередування

примха, химера, забаганка

чудацтво, примха, химера

гримаса, примха, кривляння

настрій, примха, норов, веселість

комар