ку́ля

[Онишкевич] куля

[Матіїв] Маленький свинцевий або стальний снаряд для стрільби з ручної вогнепальної зброї та кулеметів, що являє собою передню частину бойового патрона.

• «Усю́ війну́ пройшо́в, ку́ме, і ку́ля го мину́ла.»

[Матіїв] Предмет, що має форму кулі.

• «Земна́ ку́ля.»

[Матіїв] перен., заст. Округлена дощечка з написом «На варту», що передавалася з рук у руки тому, хто повинен чергувати в сільській раді.

• «Ку́лю переда́ли – мав-ись бо́ти як штик на дру́гий динь в сільра́ді.»

[Верхратський] біля, коло

• «ку́ля халу́пи. ку́ля ха́ти. ку́ля вікна́. ку́ля нас.»