1.
груба гілка листяного дерева
2.
[Онишкевич] груба гілляка; віта
3.
[Матіїв] заст. Великий пагін дерева (перев. смерековий).
- «Ру́ки-сьме відбива́ли, обру́буючи конарі́.»
Пор. пол. konar.
- польска
- gruby konar drzewa liściastego
- нїмецка
- dicker Ast eines Laubbaums
- анґлїйска
- thick branch of a deciduous tree
USAGE
Форми (Онишкевич): кона́рь [Х-в]; ~на́р [С. К-ло Км., С-ця Р. ЛБ 10, 106]
- Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України, 1997с. 100
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 230
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 372