коби́лина

козла, підставка для різання дров

[Онишкевич] козли, на яких ріжуть дрова; стоє́т ги кінь

[Онишкевич] колода, на якій тешуть бруси

[Онишкевич] пристрій, на якому роблять колеса

[Онишкевич] підпора під кладкою на потоці

[Матіїв] Пристрій, на якому ріжуть дрова.

• «Бува́ло, що-м і сама́ на кобили́ні дрива́ рі́зала.»

[Матіїв] Колода, на якій тешуть бруси.

• «Прибива́ли-сьме клямбра́ми де́рево до кобили́н, па́не, і теса́ли шту́ки від ра́ня до но́чи.»

[Кміт] Підставка (кобила) різати дерево

• «На тото́ кладу́т де́рево різати. Стоє́т, ги кінь»