Рефлекси наголошеного ě після губних

Рефлекси ě в позиції перед р у іменниках звір, віра див. карту № 9.

Зеленим колом картографується написання î — 48, 83, 93, 186, 210, 211, 223; чорним колом передано також варіанти /ie/, що є виразом більшої чи меншої втрати дифтонгічності відповідної фонеми за умов збереження опозиції наголошених /ie/ ~ /e/, /ie/ ~ /i/, а саме: iᵉ — 63, 64, 182, 648, 653; ⁱe — 69, 78, 655; eᵘ — 88, 183; ê — 84, 178, 649—651, 654; uᵉ — 79. Підстави для цього об'єднання дають ремарки типу: «Дифтонги, як правило, майже зникають. У відповідних позиціях — голосні з напруженою артикуляцією — в одних мовців як uᵉ, в інших — як eᵘ, що розрізняються з и, е. Відзначено, що у старих людей при повільній вимові зберігаються залишки дифтонга uᵉ, рідше ᵘe» — 88, 103.

Окремі рефлекси картографуються на основі запису одного слова: и (ˈміс′ац — 46; ˈвит′ор — 48, 77; ˈпашки — 72; ˈпішки — 210); е (ˈместо) — 686; для говірок з парокситонічним наголосом — див. карту № 134 — кількість лексичних репрезентантів відповідно менша.

Синє суцільне штрихування нанесено на основі запису структур: в′йітер — 205; б′йеˈлий — 634; б′йігти (питання Програми № 426) — 214; синє переривчасте штрихування — на основі запису структур смйêх — 649, 650; змйêй — 651.

Поряд з обˈйіт, бˈйілий записано обˈд′іт, бˈд′ілий в нас. п. 244, які не враховуються при картографуванні.

Відповідні ареали див. ASJ, t. 1, розділ 10, карти № 1, 4; розділ 11, карта № 7.