Багно (значення)
карта № 387Ладує сє карта…
Ладує сє карта…
Цокнїт на слово, жеби сховати або показати го на карті.
Атлас української мови, т. 2 (1988) · карта № 387
Сіл із даними: 0 з 0 обстежених
Карту складено за відповідями на питання Програми № 164: «Чи є у вас слово і яке його значення — багˈно (1. болото, грязь; 2. рослина; 3. трясовина)?»
Значення слова багˈно умовно виділене у дві групи без урахування деяких семантичних відтінків, про які свідчать принагідні ремарки: «велике болото» — 142, 182, 271, 280, 611; «непрохідне болото» — 161, 163, 511, 642, 645; «мочаристе поле або лука» — 268, 484, 523; «густе болото, яке ніколи не висихає» — 474, 615; «низька місцевість, де стоїть вода» — 10, 77, 129, 659; «трясовина» — 83, 108, 119, 121, 125, 127, 158, 159, 631, 632, 635, 660; «стояча вода» — 172, 620; «мокре болото» — 509, 548, 614; «мокре місце, часто поросле травою» — 606, 609, 618, 649, 665.
Рослину багˈно (баˈгон) визначено як Ledum palustre L. на основі ремарок типу: «росте в лісі на мокрих місцях, цвіте білим цвітом» — 26, 29, 42—44, 67, 71, 190, 208; «жовтим цвітом» — 91, 103, 176; «зілля, з якого готують чай» — 87, 144, 163; «рослина, яку дають свиням, що хворіють так званою «чорною хворобою» — 191, 311, 618; «зілля від кашлю» — 150.
Червоним колом позначено також: ˈбагна — 484—486, 488, 511, 523; багˈниˈна — 273; багˈнʼука — 368, 398; ˈбагно — 517, 524, 525, 665, 666, 668—670, 672a, 678, 680, 681, 683, 684; баˈгон ʻболото, трясовинаʼ — 16, 616; чорним колом — багˈницʼа — 15, 101; чорним штрихуванням — баˈгун — 36, 38, 59, 64, 633, 635, 640, 646; баˈган — 67; баˈгонʼ — 35, а також, умовно, — баˈгонːик — 136, 621; баˈгуᵒнʼік — 63.
У записах є ремарки: ʻбагˈноʼ ʻболотоʼ — вживається рідко, частіше — каˈлишче» — 14; «багˈно — непрохідне болото, ˈбагна — де вода виходитʼ з землʼі і бйе ʒ нори» — 511; «мало вживається» — багˈно ʻрослинаʼ — 391.
Не картографуються: інші лексеми — боˈлото — 19, 20, 31, 47, 50, 60, 61, 63—65, 71, 81, 92, 95, 96, 145, 147, 148, 151, 155, 160, 195, 200, 203, 207, 228, 244, 248, 281, 287, 288, 302, 315, 317, 320, 329, 334, 338, 340, 341, 345, 352, 355, 357—359, 361, 364, 366, 367, 373, 381, 384—400, 404, 407, 409, 414—416, 419, 422, 433, 435, 438, 440, 441, 444—446, 450—454, 477, 481, 494, 512, 521, 529, 530—532, 537, 541, 542, 544, 545, 547, 549, 551, 553, 566, 567, 569, 572, 573, 603, 604, 638, 644, 671, 673, 679; боˈлопо ʻрослинаʼ — 314; кал — 15, 19, 21, 25, 30, 420, 426, 445, 449, 461, 618, 619, 622; гр(ʼ)аз(ʼ) — 54, 103, 119, 131, 147, 148, 151, 187, 192, 217, 352, 388, 533, 537, 558, 560, 584, 603, 620, 638, 644; ˈмочар — 452, 539, 603, 604; мочʼур — 527; ˈмочʼура — 559; мочаˈревина — 528; моˈчариско — 323; моˈчило — 253, 417; моˈчары — 458; ˈмочʼер — 258; моˈчуло — 523; ˈмулʼа — 622; мороˈква — 427; морˈква — 418; ˈгалʼо — 75, 97, 106; рит — 446; ˈрутка — 528; зˈдуха — 622; здим — 630; руˈда — 229; руˈдʼавина — 183; солотˈвина — 672; бараˈчийа — 585; стрʼігоˈвиці, стрʼігаˈвицʼі — 475, 505, 507; стриˈговиско — 541; потавало — 458; тваˈнʼука — 386; грʼаˈзило — 458; груз' — 483, 522; баґроˈвина — 440; батˈро — 440; ˈбôнʼа — 430; почоўˈлʼуў — 429; ˈбейзеро — 490; ˈбаўха — 498; трʼаˈсило — 495; лексеми із значенням ʻдраговинаʼ — див. карту № 358.
Коментар № 387, Атлас української мови, т. 2 (1988), с. 87