Фонемна структура іменника зозуля

Червоним контурним колом картографується також: ô, yᵒ — 214, 314, 392, 571, 657, 660, 676, 681; ω — 23, 35, 38, 40, 42, 44, 51, 84, 85, 94, 99, 114, 121, 125, 130, 138, 144, 154, 159, 161, 165, 170, 171, 178, 179, 182, 183, 192, 194, 197, 200, 208, 213, 217, 223, 236, 293, 297, 302, 314, 318, 321, 330, 345, 348, 350, 354, 355, 363, 365, 367, 368, 373, 376—378, 387, 393, 546—548, 550, 553, 567, 574, 578, 579; жовтим колом — заᵉˈзул′а — 439; заᵒˈзул′и, зоᵃˈзул′а — 663; синіми колом — написання: ə — 224; uᵉ — 658; eᵘ — 654.

Оранжева ізоглоса об'єднує варіанти після м'якого приголосного: [и] < а — заˈзул′и — 260, 289, 292, 320, 334, 337, 464, 467, 470, 484, 489, 490, 499; [иⁱ] < а — заˈзул′иⁱ — 290; [ê] < а — заˈзул′ê — 587; [eᵘ] < а — заˈзул′eᵘ — 296 та звук, позначений як ə — заˈзул′ə — 258, 261, 269, 301, 479, 489; салатова ізоглоса — заˈзул′î — 246; синя площина об'єднує ще лексеми: коˈкучка, куˈкучка — 664, 668, 669, 671, 673, 674, 677; ˈкукалка — 309; ˈкукаўка — 416; ˈкукоўка, куˈкôўка — 420, 421, 678, 679, 683, 686. Відзначено: зуоˈзул′а — 96, 97, 372; з′зул′а — 685.

У записах є ремарки до окремих варіантів: «старше покоління» — заўˈз′ул′а — 88; «молодше покоління» — зωˈзул′а — 256; «середнє і молодше покоління» — зоʸˈзул′а — 569; заˈзул′і — 218; «молодше покоління» — зоʸˈзул′а — 59; зоˈзул′а — 88; «спорадично часткове укання помітне у молоді» — 103; «рідко» — зоуˈзул′а — 67; «частіше» — зωˈзул′а — 439.

Не картографуються: [з′] — зоўˈз′ул′а, зоˈз′ул′а … — 60, 63, 64, 68, 70, 71, 73, 75, 76, 79, 88, 92, 648, 653, з цього в нас. п. — 60, 63, 64, 68, 70, 71, 73, 75, 76, 79, 92 поряд із [з]; заˈзул′йа — 506; словотвірна структура: зоˈзул′-к-а — 65, 85, 90, 618—620.

Відповідні ареали див. ЛАЗО, ч. 1, карта № 14; ДАБМ, карта № 309; AJPP, карта № 219; AJDŁ, z. 3, карта № 142.