ґанчу́к
/ɡɑnt͡ʃuk/речівникБойківщина
Значенє
заст. Завʼязаний у рушник або мішок якийсь предмет, призначений для биття учасника гри (див. шкрепта́чка 4).
- «Як урве́ тя, бува́ло, хтось ґанчуко́м по хрепту́, ни до сьмі́ху бо́ло.»
/ɡɑnt͡ʃuk/речівникБойківщина
заст. Завʼязаний у рушник або мішок якийсь предмет, призначений для биття учасника гри (див. шкрепта́чка 4).