цанцу́х

Значенє

1. 1

   Велика кількість у купі яких-небудь предметів, що при відокремленні зачіпаються один за одного.

   • «Наме-»
   • «та́ла ґазді́ня нипра́ня в кут ца́лий цанцу́х, типі́рь ни мо́же го ростягну́ти.»

   Матіїв, с. 499, 500
2. 2

   Їми́тися в цанцу́х, взя́тися в цанцу́х — Виростати у великій кількості в одному місці (про гриби).

   • «Бува́ют роки́, що гриби́ ї́маються в цанцу́х.»

   Матіїв, с. 499, 500