фуча́ти
/fut͡ʃɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Хащів, Сушниця Рикова, Волосате
Значенє
Онишкевич
1- 1
сопти; сопіти
- «фучя́ти як вів»
- «Пес писком фучит»
Матіїв
2–3- 2
Сапати, пихкати.
- «Ви́смаркайся, ни фучи́.»
- 3
Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися.
- «Пози́чив-ись, ни відда́в-ись, ґа́здику, та щи й фучи́ш на ме́не.»
Відки пішлоПор. пол. fuczeć.
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): фучя́ти [В-те ЛБ 6, 8, Х-в]; ~ча́ти [С-ця Р. ЛБ 10, 11
Див. шефу́кати