фу́кати

[Онишкевич] дмухати; дути; віяти

[Онишкевич] док. фу́кнути сапнути

• «Той війт два рази фукнув і каже»

[Онишкевич] здути; звіяти

[Онишкевич] луснути; ударити

• «Фукнув в мо́рду»

[Матіїв] Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (про свиней).

• «Свині́ фу́кают, бо до́вгу ри́йку ма́ют. А чого́ лю́ди?»

[Матіїв] перев. зневажл. Незадоволено сопіти, злитися.

• «Ни фу́кай за пра́вду.»

[Матіїв] -аю, -аєш, недок. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати.

• «Ни фу́кай ті́лько у ку́хню, бо вже ся ни ї́мит, а йди та принесі́ трі́ски та запалі́ знов.»