фу́кати
/fukɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Плавʼя, Ямельниця
Значенє
Онишкевич
1–4- 1
дмухати; дути; віяти
с. 334 - 2
док. фу́кнути сапнути
- «Той війт два рази фукнув і каже»
- 3
здути; звіяти
с. 334 - 4
луснути; ударити
- «Фукнув в мо́рду»
Матіїв
5–7- 5
Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (про свиней).
- «Свині́ фу́кают, бо до́вгу ри́йку ма́ют. А чого́ лю́ди?»
- 6
перев. зневажл. Незадоволено сопіти, злитися.
- «Ни фу́кай за пра́вду.»
- 7
-аю, -аєш, недок. Випускати з рота сильний струмінь повітря; дмухати.
- «Ни фу́кай ті́лько у ку́хню, бо вже ся ни ї́мит, а йди та принесі́ трі́ски та запалі́ знов.»
Посилаются на то словофурдили́ти, фуча́ти