фо́ркати
/fɔrkɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Бітля
Значенє
Онишкевич
1- 1
(про коней) пирхати
с. 332
Матіїв
2–3- 2
Видавати глухий уривчастий звук, випускаючи з шумом повітря з ніздрів, рота (перев. про коней).
- «Кінь фо́ркає тогди́, колі́ ся спу́дит або́ колі́ ї́сти про́сит.»
- 3
Сердитися, висловлювати невдоволення; фиркати.
- «Я йому́ пра́вду ка́жу, а вно щи мині́ фо́ркає.»
Партицький
4- 4
форкання, пирхання
с. 163