ти́бель
/tɪbɛlʲ/речівникБойківщина, Гуцульщина
Значенє
- 1
деревʼяний кілочок, шип, яким скріплюють деревʼяні бруси
- «Проте́си на ти́блї прибива́ли»
- 2
буд. вставний круглий шип
Онишкевич, с. 287
Відки пішлоtybel(пол.)
Пор. пол. tybel, tebel, dybel, н. Dübel.
Переклади
- польска
- drewniany kołek łączący belki
- нїмецка
- Holzdübel zum Verbinden von Balken
- анґлїйска
- wooden peg, dowel joining timbers
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): тибель [Б-ля, Х-в Км.]; тибель [Ж-н ЛБ 8, 20]; кибель [Км., Яв. під сл. хата]; стібель [Км. під сл. хата]; наз. мн. ~блі [Х-в]
Фонетичні варіянтити́біль