стоячок
/stɔjɑt͡ʃɔk/Бойківщина, Хащів, Махнівець
Значенє
- 1
вербовий прутик, зелений і без кори, обліплений тістом та встромлений у коровай і так печений у печі
Онишкевич, с. 256 - 2
у мн. ~чки́ спіральки з тіста, печені на валках, які встромлюють у спечений хліб
Онишкевич, с. 256
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): стоячьо́к