о́чап

крайня верхня балка; балка на поздо́вжній стіні хати; балка, на якій лежить стеля

• «бельо́к, що тримат усьо, бо пак зачяпле́ний; випищьковане – зі́валоби ся, ходило б в боки́. Пи́щьок, упущєний у стовп»

брус над одвірком

• «Понад одвірки приходить оброблений брус, званий о́чап. Очап замикаю собою згори пагу одвірка»

брус над вікнами і під ними

• «Дерево висше вікон і низше них називають «очапами»»

Брус, що скріплює стовпці вікон та дверей.

• «Ий, долі́ там, подава́йте оча́п на ха́ту.»