остро́в
/ɔstrɔw/речівникБойківщина
Значенє
Онишкевич
1–5- 1
кіл з хвойного дерева з обрізаними до половини гілками, на якому сушать сіно або конюшину
с. 28 - 2
кіл з коротко обрізаними гілками, на якому сушать снопи збіжжя в полі
с. 28 - 3
кіл, на якому сушать льон
с. 28 - 4
купа, кладка снопів по колу
с. 28 - 5
сіно, сушене на колі
- «Остро́в на сіно, на ове́с, на жито. Остро́в ма́є зубки́, а кі́ля не́ ма́є, хиба́ штири-шісьть посере́дині і курті, щоби одно́ в дру́ге не всідало. Як кі́в без зубі́в, то сіно заплі́сьніє»
- «Тото, що сі сіно кладе́, то сі нази́ват остро́вка; остро́вка є го́ла, остро́в – то остро́вка, закла́дена сіном»
Матіїв
6–7- 6
Верхня частина зрізаної смерічки (3, 5 – 4 м) з коротко обрубаними гілками, навкруги якої складають снопи збіжжя в полі.
- «Забра́в сусі́д остро́ви, а мині́ типи́рь нима́.»
- 7
Те саме, що острі́вка 1).
с. 325
Партицький
8- 8
острів
с. 228, 398
Відки пішлоПор. ще вострого́в, драпа́к, остерва́, остого́вина, остро́вка, остро́вчина, раба́ні, рапа́ча.
Переклади
- польска
- wyspa
- нїмецка
- Eiland; Insel
- анґлїйска
- island
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): остро́в жін. [Вшкв, К-в, П-вʼя, П-п, Т-рʼя]; остро́в [Я-ця, Гоц. 1895, 108, Км., Охр.]; востро́в [Ж-ня I]; ~рів [Яв. під сл. острівка]; род. одн. остерви́ [К-в, П-вʼя, П-п, Т-рʼя]; місц. одн. в стерви́ [Вшкв]; наз. мн. остерви́ [Т-рʼя]; остирви́ [Дз-ч Г.Км.]; востерби́ [Ж-н Коб. 7]; острови́ [Я-ця, Гоц. 1895, 108 б.н.]
USAGEФорми (Партицький): островъ
Див. шевострого́в, драпа́к, остерва́, остого́вина, остро́вка, остро́вчина, раба́ні, рапа́ча, острі́вка
Посилаются на то словоостро́вка, вострого́в, лабаня, остерва́, остого́вина, остро́вчина, острі́в, раба́ні, рапа́ча, стоговиня, стров, стро́ва