моркоті́ти

Значенє

1. 1

   Невиразно говорити.

   • «Хоч і моркоти́т чолові́к, а́ле розу́мний.»

   Матіїв, с. 284
2. 2

   бурмотіти під ніс, буркотіти

   Партицький, с. 119