лу́тиця
/lutɪt͡sʲɑ/речівникБойківщина, Бітля
Значенє
- 1
верхня частина ярма
Онишкевич, с. 420 - 2
Тонке дерево, придатне для огорожі.
- «За лу́тицю ду́же штрафува́ли.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): лу́тица [Б-ля Св. 11]; ~ти́ца [Гоц. 1897, 111]; лу́тиці [Ясь]
Див. шеві́бли́ця