купи́на

Кротовина; купка землі, яку вирив кріт

[Онишкевич] мурашник

[Онишкевич] зб. купиння

• «Поле з купино́м.»

[Матіїв] Утворений кротом або мурашками горбок, який не поріс травою.

• «Діжу́рю з моти́ков на кирти́ну, бо ру́хаєся купи́на.»

[Матіїв] Утворений кротом або мурашками горбок, який поріс травою.

• «Таке́ ма́ю по́ле низда́ле – купи́на на купи́ні.»

[Матіїв] Горбок.

• «Пасе́ся за́йиць на купи́ні.»

[Матіїв] Мурашник.

• «Лі́то дождли́ве ви́пало, та зроби́ли мурашкі́ до́ста купи́н на сіноко́сі.»