колото́вця
/kɔlɔtɔwt͡sʲɑ/речівникБатюківщина, Опілє, Оброшине, Наконечне 2, Малнів
Значенє
- 1
Копистка
Шило, с. 146 - 2
колотівка, мутовка
- «розбива́є колото́вцею.»
Переклади
- польска
- mątewka, kłótka
- нїмецка
- Quirl
- анґлїйска
- whisk, beater
Див. шеколоти́вця