кова́лька
/kɔwɑlʲkɑ/речівникБойківщина, Бітля
Значенє
Онишкевич 1984
1–2- 1
кузня
- 2
жінка коваля
- «Ко́валь кує, а кова́лка ду́є, ко́вало́ва дівка столике́ малує.»
Матіїв 2013
3- 3
Жінка коваля.
- «Вже й коваля́ ни ста́ло, а кова́лька лиши́лася кова́льков.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): кова́лка