зуби́ць
/zubɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Значенє
Онишкевич 1984
1–5- 1
зуб у граблях
- 2
зубчик
- 3
жердка або палиця, на якій вішають казанок, варячи страву
- 4
«два стебла в плетениці», тобто в соломʼяній стрічці, з якої шиють капелюхи
- 5
у мн. зубці соломʼяна стрічка, з якої шиють капелюхи
Матіїв 2013
6–8- 6
зменш. до зуб (кістковий утвір у роті людини).
Зуби́ць у діти́нки боли́т.
- 7
Одна із частин часнику.
Зуби́ць на динь – і ти здоро́в.
- 8
Деревʼяний стрижень у граблях.
З я́сіня практи́чні зу́пці.
Відки пішлоПор. ще зубча́рка, кра́йка.
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): зуби́ць [Ж-н, Х-в]; ~бе́ц [Б-ч Д. ЛБ 6, 20, М-ць Гн. 4]; ~бе́ць [Яснь]; наз. мн. ~бці [Л-ра, Х-в]; ~бці [Б-ч Д. ЛБ 6, 20]; род. мн. ~бцей [М-ць Гн. 4]
Посилаются на то словозу́би ти́снут, зубо́к, зубча́рка