завіча́ти
/zɑwit͡ʃɑtɪ/дїєсловоБойківщина, Гуцульщина
Значенє
Онишкевич
1–2- 1
(нещастя) передвіщати; передвістити
- «Завіча́ют на війну́»
- 2
накликати біду
- «Завіча́ла, завіча́ла тай назавіча́ла.»
Матіїв
3–4- 3
Передвіщати, передбачати.
- «Ра́нче я міг завіча́ти, а типи́рь десь тото́ зни́кло.»
- 4
Накликати біду.
- «Ни говори́ так, ни завіча́й.»