гу́рний
/ɦurnɪj/прикметникБойківщина, Хащів, Старий Самбір
Значенє
Онишкевич
1- 1
чванливий; зухвалий
- «Щоби суд не казав, що я гу́рна така, зуфа́ла така»
- «Та не будь тако́в гу́рнов ба́бов!»
Матіїв
2–3- 2
Схильний до лінощів.
- «Нима́ с ким жи́ти – оно́ гурне́ та щи й дурне́;»
- 3
-но́го, ч., у знач. ім. Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи.
- «Стри́йно, гурно́го-сьте збуди́ли?»
Кміт
4- 4
Гордий, пишний
- «Щоби суд не казав, що я гу́рна така, зуфа́ла така Та не будь тако́в гу́рнов бабов»