гу́бка

[Онишкевич] бот. гриб, який вживали для кресання вогню

[Кміт] Гриб, що виростає на корі бука, що має вид малого дашка. Таку губку, вже висохлу, варять у лузі (вода з попелом); по виваренні сушать і товчуть обухом топора або чим іншим, аж поки не змякне. Так виправлену губку вживають до кременя та кресала