віни́ць
/winɪt͡sʲ/речівникБойківщина
Місцевости (8): Коростів, Либохора, Бітля, Жукотин, Синьовидне Вижне…
Коростів, Либохора, Бітля, Жукотин, Синьовидне Вижне, Розлуч, Сушниця Рикова, Стефкова
Значенє
Онишкевич
1–4- 1
вінок; вінець
с. 129 - 2
звич. обжинки
с. 129 - 3
буд. горішня платва, що лежить на т. зв. «путах» будинку
- «Дерево, що рі́вно са кладе́ на сьціни, тото́ ві́нці»
- 4
дашок для паркана із «переву» [пирію], соломи, землі, перемішаних із гноем
с. 129
Матіїв
5–8- 5
Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким зазвичай прикрашають голову; вінок.
- «А́нгеле-това́ришу, піде́мо на висіля́: Там бу́дут ві́нці ви́ти, ми бдем ся диви́ти (коломийка).»
- 6
буд. Верхні бруси на зрубі будинку, на які встановлюють крокви.
- «На ві́нці ста́влятся кізли́, на кізли́ прибива́ются ла́ти, а на ла́ти – дах.»
- 7
Верх, де скріплені крокви.
- «Заве́лися куни́ці на ста́йни та шмиґи́цкают у вінці́.»
- 8
Закінчення польової або іншої роботи (перев. веснування, сінокосу чи зведення будови).
- «Наконі́ць наста́в віни́ць.»
Зауваги до говірки
USAGEФорми (Онишкевич): віни́ць [Ж-н, Р-ч]; ~е́ц» [Б-ля]; ~не́ць [К-в, С-не В. Зн. 45]; ~не́ц [С-ця Р. ЛБ 10, 103, С. К-ло Км. під сл. до́віязки]; род. одн. ві́нця [Сфва ЛБ 3, 6 (п)]; наз. мн. ві́нці [К-в, П-п]; ~ці [Б-ля]
Посилаются на то слововінець і чіпець, ві́нок, до́вʼязки