1.
[Матіїв] Народити.
- «Вро́дила Ирсти́на дві́йню.»
2.
[Матіїв] перен. Давати початок чому-небудь, бути причиною появи когось, чогось.
- «Мики́тив щось, мики́тив, та нич ни вро́див.»
3.
[Верхратський] вродити (про врожай)
- «як на вільсы вро́дит насы́нє, до́бре на фасо́лю.»
- польска
- obrodzić (o plonach)
- нїмецка
- gut tragen, gedeihen (von der Ernte)
- анґлїйска
- to yield, to grow well (of a crop)
Поможіт доповнитиСлова, котрим шось бракує →
Слову бракує: етимології. Знаєте? Допишіт — зміну переглєнут впорєдники.
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 89
- Верхратський І. Говір Батюків. Збірник фільольоґічної секції НТШ, т. XV. Львів, 1912с. 257