вали́ти
/wɑlɪtɪ/дїєсловоБойківщина, Хащів
Значенє
Онишкевич
1- 1
валити; іти напролом
- «Валит, ги слі́пый до су́ду.»
Матіїв
2–4- 2
Падати (про дощ, густий сніг).
- «Відра́ня вали́т лапа́тий сьніг.»
- 3
валю́, вали́ш, недок., ліс. Спилювати, зрубувати ліс.
- «Ни йинні́ лю́ди ліс ва́лят, ви́хрі помага́ют.»
- 4
згруб. Іти, рухатися в якомусь напрямі (про кого-небудь).
- «Вали́т ве́льо по́серед горо́дів.»