бочі́лка
/bɔt͡ʃilkɑ/речівникБойківщина, Опілє
Значенє
Невеличка закрита бочка до виготовленє алькоголю переважно зі садовини. Дно є суцїльним, а вотвір з корком находи сє на боцї, без який заливают брагу до зброджуванє.
- «Стоїт на лаві в сьпіжарцї, бочілка, броди сє їй файно»
- «З пивницї викотили бочілки квасу. (Софія Яблонска)»
- «Одного вечора напали на поблизький шинок, побили з дурощів пляшки, порозбивали бочілки й розорали зовсім шинок. (Святомир Фостун)»
- «Він не відповів на те нічого, однак з його вигляду бачила, що йому стало ніяково від моїх слів, тим більше, що справді виглядав круглий, як бочілка. (Марія Савчин)»
- «Лихі бавовняні матерії, порох, кресала, три бочілки горілки, пятьдесять зле направлених старих рушниць пішли в заміну за сто шістьдесять невільників. (Василь Левицкий (Софронів))»