хопи́ти

[Онишкевич] швидко взяти

[Онишкевич] небагато, на швидку руку зʼїсти або випити

• «Від мотилиці дають коли-будь рано головок з конопель, «би собі хопили»»
• «Коле́ ня, як студе́ної води́ хо́пив»

[Матіїв] Схопити, ухопити.

• «Заскучи́вся дітва́к, хо́пив ня за ру́ку і ни вітпуска́в.»

[Матіїв] рідк. Трохи випити (алкогольних напоїв).

• «Хло́пці, учо́ра-м»
• «хо́пив, днів з со́рок ни бду – чому́сь мині́ той напі́ток ни пітхо́дит.»