1.
[Онишкевич] див. фіст
2.
[Онишкевич] гострий кінець бабки для клепання коси, який вбивають у колоду
3.
[Матіїв] Придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки.
- «Колі́ до́йиш коро́ву, то хвіст тре́ба привʼя́зувати.»
4.
[Матіїв] Звужена кінцева частина тіла (у плазунів, риб, морських тварин і деяких комах).
- «Ка́ут, що в со́ма найсмачні́ший хвіст.»
5.
[Матіїв] Пучок пірʼя на задньому кінці тіла (у птахів).
- «Хвіст у зуба́х лиса ни лиша́єся.»
6.
[Матіїв] Останні вагони поїзда.
- «Ї́жджу в пе́рших вагона́х, бо хвіст мо́же вітшипили́тися.»
7.
[Матіїв] перен. (☻) Гуляща дівчина.
- «То таки́й, си́ну, хвіст, ни ті́гайся з ним.»
- «Який́ хвіст.»
8.
[Верхратський] хвіст
Пор. ще хво́щик 2.
- польска
- ogon
- нїмецка
- Schwanz
- анґлїйска
- tail
- Матіїв М. Д. Словник говірок центральної Бойківщини. Київ ; Сімферополь, 2013с. 494
- Верхратський І. Говір Батюків. Збірник фільольоґічної секції НТШ, т. XV. Львів, 1912с. 299
- Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Ч. 1–2. Київ : Наукова думка, 1984с. 338